розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" (далі – ВАТ "АСК "Енергополіс"), третя особа – ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ВАТ "АСК "Енергополіс" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2009 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2005 року між нею та Львівською філією ВАТ "АСК "Енергополіс" був укладений договір № 202-05/14 страхування належного їй автомобіля "Mercedes-Benz 313 CDI", номерний знак НОМЕР_1.

28 січня 2006 року о 3 годині 15 хвилин загорівся автомобіль, про що згодом було складено відповідний акт. Пожежа сталася внаслідок загусання палива, що призвело до розгерметизації паливної системи та потрапляння палива на розжарені частини двигуна.

Вважала, що ця подія має ознаки природного явища – низька температура повітря.

3 лютого 2006 року склала заяву про настання страхового випадку, але відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що вказаний випадок не є страховою подією.

Позивачка просила виплатити їй страхове відшкодування в сумі 111 100 грн., пеню в сумі 2 188 грн. 67 коп. та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивачки 111 100 грн. страхового відшкодування та 21 888 грн. 67 коп. пені.

У касаційній скарзі ВАТ "АСК "Енергополіс" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договір страхування № 202-05/14 від 15 грудня 2005 року було укладено на випадок пошкодження або знищення автомобіля позивачки внаслідок вичерпного переліку страхових випадків, до числа яких відноситься подія, що має ознаки стихійного або природного явища.

Правилами добровільного страхування наземного транспорту та самохідних машин ВАТ "АСК "Енергополіс" (далі – Правила), затвердженими 6 січня 2005 року та зареєстрованими в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 5 квітня 2005 року, на підставі яких укладався договір страхування № 202-05/14 від 15 грудня 2005 року, визначено поняття "стихійне лихо" – як подія, що має ознаки стихійного або природного явища, до яких, зокрема, відносяться: землетрус, виверження вулкану, шторм, буря, ураган, смерч, цунамі, злива, град, осідання ґрунту, зсув, сель, обвал, лавина, повінь, паводок, вихід ґрунтових вод, удар блискавки, падіння дерев, гілок, льоду та інших предметів або об’єктів, що викликані атмосферними або метереологічними явищами, напад тварин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов передчасного висновку, що причиною настання пожежі є природні явища, які полягали в тому, що від низької температури повітря (-17,18 оС) замерзло паливо, унаслідок чого порвалася трубка паливопроводу й фрагменти дизельного пального потрапили на розпечені частини двигуна.

Такий висновок суд зробив, пославшись на акт пожежі від 30 січня 2006 року (а.с. 8) та висновок спеціаліста № 02/06/06-01 від 3 березня 2006 року (а.с. 33-42).

Проте суд залишив поза увагою, що в акті зазначено про наявність розриву трубки, а в висновку спеціаліста запис про наявність такої обставини відсутній.

Суд також не звернув уваги на умови договору й Правила та не з’ясував, яким положенням договору й Правил відповідає ця обставина.

З урахуванням викладеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" задовольнити частково.

Р ішення Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.