розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про відшкодування шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі – КП "МВУВКГ") на рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року,

У лютому 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КП "МВУВКГ" про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 17 грудня 2004 року біля 18 год. 30 хв. її чоловік – ОСОБА_4 на підставі виданого нею доручення керував належним їм на праві власності автомобілем НОМЕР_1. Рухаючись автомобілем з дозволеною швидкістю по бульвару Шевченка в м. Маріуполі, він в’їхав в яму, що утворилася в результаті розкопування проїзної частини дороги, унаслідок чого автомобіль зазнав значних ушкоджень, а їй була заподіяна майнова та моральна шкода.

Оскільки перед місцем розкопування проїзної частини дороги, на якій КП "МВУВКГ" проводило ремонтні роботи, ніяких попереджувальних знаків про їх ведення не було, огорожа і освітлення в місці розкопування були відсутня, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 просила позовні вимоги задовольнити і стягнути з КП "МВУВКГ" на її користь майнову та моральну шкоду.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з КП "МВУВКГ" на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 19 109 грн. 34 коп., витрати по проведенню експертиз у розмірі 988 грн. 38 коп., державне мито в розмірі 150 грн., витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 500 грн. та на відшкодування моральної шкоди 800 грн.

У касаційній скарзі КП "МВУВКГ" ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 була завдана шкода саме з вини КП "МВУВКГ", яке не виконало всіх вимог безпеки дорожнього руху при проведенні ремонтних робіт на бульварі Шевченка в м. Маріуполі.

Однак з таким висновком повністю погодитися не можна.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо не доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судами було встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 було пошкоджено в дорожньо-транспортній пригоді 17 грудня 2004 року, протокол про адміністративне правопорушення було складено 8 лютого 2005 року, в якому було зазначено про порушення ОСОБА_4 вимог п. 19.3 Правил дорожнього руху, але 21 лютого 2005 року провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі КП "МВУВКГ" указувало на те, що постановою суду в справі про адміністративне правопорушення № 3-1842 від 21 лютого 2005 року було встановлено, що ОСОБА_4 не виконав вимог п. 19.3 Правил дорожнього руху, зробив наїзд на перешкоду, що спричинило ушкодження автомобіля. Зазначеною постановою суду справа була закрита не за відсутності правопорушення, а у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, КП "МВУВКГ" посилалося на те, що ремонтні роботи на бульварі Шевченка в м. Маріуполі воно проводило відповідно до вимог законодавства, а ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснював, що під час руху по бульвару Шевченка видимість була нульова і яму він помітив лише за 1 метр до наїзду, оскільки зовнішнє освітлення на цій ділянці бульвару було відсутнє і він був осліплений світлом фар зустрічних автомобілів (зворотна сторона а. с. 80).

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 18 постанови № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі недоліки у розгляді справи не вплинули на суть ухваленого рішення, апеляційний суд згідно зі ст. 308 ЦПК України ухвалою відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін і обов’язково наводить у ній мотиви, з яких доводи апеляційної скарги відхиляються.

Але апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, які свідчать про те, що апеляційним судом неправильно застосовано процесуальний закон і це призвело до неправильного вирішення справи, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.