РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,
В.А. Мазурок, В.С. Перепічай,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3., ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа – відділення громадянства, паспортної та імміграційної служби Дніпровського районного відділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3., ОСОБА_4, виконавчого комітету Заводської районної ради м. Дніпродзержинська, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Крона", про зміну умов договору найму жилого приміщення, вселення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 4 лютого 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є колишнім чоловіком ОСОБА_3., від шлюбу мають двох синів. На підставі рішення районної ради та згідно ордеру від 4 березня 1993 року їм надана квартира АДРЕСА_1. У серпні 2006 року ОСОБА_5 забрав особисті речі, у цій квартирі не проживає, не оплачує комунальні послуги, а мешкає з іншою жінкою за її місцем проживання. Просили визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.
ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом про зміну умов договору найму жилого приміщення, виділивши в його користування кімнату площею 11, 7 кв. м з лоджією, а відповідачкам – дві кімнати площею 10 кв. м. та 18, 9 кв. м з лоджією, та просив вселити його до спірної квартири.
рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 4 лютого 2008 року позов ОСОБА_3., ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року рішення районного суду в частині задоволення позову ОСОБА_3., ОСОБА_4 та в частині відмови ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог скасовано. ОСОБА_3., ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 про вселення задоволено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування судових рішень у частині відмови у позові про зміну умов договору найму жилого приміщення та ухвалення в цій частині рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права. У решті – судові рішення не оскаржуються.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про зміну умов договору найму жилого приміщення, апеляційний суд виходив з того, що у разі виділення йому в користування кімнати площею 11,7 кв. м., а ОСОБА_3., ОСОБА_4 – двох кімнат площею 10,00 кв. м і 18,9 кв. м, - будуть погіршені житлові умови колишньої дружини і їхнього сина.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Житлового кодексу України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Судами встановлено, що згідно схематичного плану квартира АДРЕСА_2 складається з трьох ізольованих кімнат, лоджій, коридорів, ванної, туалету. Жила площа зазначеної квартири складає 40,58 кв.м. На кожного з членів сім’ї припадає по 13,5 кв.м. жилої площі (а.с. 34).
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови від 12 квітня 1985 року N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (v0002700-85) , при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Виходячи з наведеного, зміна договору найму спірного жилого приміщення не призведе до штучного погіршення житлових умов ОСОБА_3., ОСОБА_4 та не викличе необхідності постановки ОСОБА_5 на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Крім того, і в апеляційній скарзі, і у касаційній скарзі ОСОБА_5 посилався на те, що він сам погоджується на незначне погіршення його житлових умов.
Враховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України рішення апеляційного суду в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5: змінити умови договору найму жилого приміщення, виділивши йому у користування жилу кімнату площею 11,7 кв. м. із лоджією, а ОСОБА_3., ОСОБА_4 – жилі кімнати площею 10,00 кв. м. та 18, 9 кв. м із лоджією, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні сторін по справі, зобов’язати виконавчий комітет Заводської районної ради м. Дніпродзержинська укласти з ОСОБА_5 окремий договір найму жилого приміщення.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ст. 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2008 року в частині відмови в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3., ОСОБА_4 про зміну умов договору житлового найму скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3., ОСОБА_4 про зміну умов договору житлового найму задовольнити.
Змінити умови договору найму жилого приміщення, виділивши ОСОБА_5 у користування жилу кімнату площею 11,7 кв.м. із лоджією, а ОСОБА_3., ОСОБА_4 – жилі кімнати площею 10,00 кв. м. та 18, 9 кв. м із лоджією, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні сторін по справі, зобов’язати виконавчий комітет Заводської районної ради м. Дніпродзержинська укласти з ОСОБА_5 окремий договір найму жилого приміщення.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка
Т.Є. Жайворонок
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай