Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2009 року,

У березні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" (далі – ДП "Новомосковське лісове господарство") про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що з вересня 2004 року на підставі укладеного з відповідачем трудового договору працював майстром лісу Котовського лісництва ДП "Новомосковське лісове господарство". Наказом за № 24 від 15 лютого 2005 року його було звільнено з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи звільнення з роботи незаконним через упереджене ставлення до нього, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 14 травня 2009 року у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра лісу Котовського лісництва ДП "Новомосковське лісове господарство" та стягнуто на його користь 16 933 грн. 05 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ДП "Новомосковське лісове господарство", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив із того, що позивача звільнено з роботи за наявності законних підстав та з дотриманням встановленого порядку.

Скасовуючи це рішення та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, апеляційний суд вказав, що в справі відсутні докази того, що позивачу перед звільненням була запропонована інша робота. Також апеляційний суд висловив сумнів у тому, що у працедавця дійсно мало місце скорочення штату.

Однак, з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

За змістом ч. 2 ст. 40 КЗпП України перед звільненням з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України власник зобов’язаний запропонувати працівнику наявні вакансії, на які той може претендувати з врахуванням його спеціальності, кваліфікації, досвіду трудової діяльності та стану здоров’я.

Апеляційний суд на зазначене положення закону уваги не звернув та, не встановивши чи були наявними у відповідача в період звільнення позивача з роботи такі вакансії, а також не перевіривши чи пропонувалося позивачу переведення на іншу роботу дійшов передчасного висновку про порушення відповідачем порядку звільнення позивача з роботи.

Крім того, висловивши сумнів у тому, що у відповідача дійсно відбулося скорочення штату і це викликало необхідність у звільнені позивача, апеляційний суд не врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та у зв’язку з цим не перевірив зазначених обставин.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення апеляційного суду та передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.