Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика-Україна" та закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія"Княжа", третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У березні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 червня 2005 року приблизно о 15 годині у смт. Гостомель сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, та автомобіля ВАЗ – 2110 державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7 Оскільки автомобіль ВАЗ –2110 державний номер НОМЕР_2 належить ТОВ "Балтика-Україна", з яким ОСОБА_7 перебуває у трудових відносинах та працює на посаді водія, завдану шкоду має відшкодовувати ТОВ "Балтика-Україна".

Згідно з висновком ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, який порушив Правила дорожнього руху України і, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, вчинив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що підтверджується постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2005 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 КУпАП.

Оскільки внаслідок ДТП його автомобілю завдані матеріальні збитки у розмірі 13 310 грн. 02 коп., що підтверджуються висновком судової автотоварознавчої експертизи № 14098 від 17 березня 2008 року, просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну та моральну шкоду, а також витрати, пов’язані з оплатою проведеної експертизи та надання юридичних послуг.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Балтика-Україна" на користь позивача 13 310 грн. 02 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5 тис. грн. – моральної шкоди, 170 грн. судового збору, 563 грн. 09 коп. за проведення експертизи, 500 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження та 1500 грн. за послуги адвоката, а всього 24 043 грн. 06 коп.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2008 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика-Україна" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи на користь позивача з ТОВ "Балтика-Україна" завдану унаслідок ДТП матеріальну та моральну шкоду, суди виходили з того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій товариства, тому згідно з вимогами ст. ст. 1168, 1172 та 1187 ЦК України завдану позивачу шкоду має відшкодовувати саме це товариство. Крім того, ТОВ "Балтика-Україна" як власник автомобіля та застрахована згідно з генеральним договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № 11/01-05-05 від 22 березня 2005 року особа не повідомила у визначеному договором та законом порядку і у встановлені строки про страховий випадок, тому ЗАТ "Українська страхова компанія"Княжа" звільняється від обов’язку відшкодовувати завдану позивачу шкоду.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Розглядаючи справу, суди не врахували, що за Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі – Закон) від 1 липня 2004 року цивільна відповідальність ТОВ "Балтика-Україна" на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом є зазначений автомобіль ВАЗ – 2110 державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ЗАТ "Українська страхова компанія"Княжа", забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Статтею 3 Закону передбачено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто виходячи із суті такого страхування Закон (1961-15) має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника – заподіювача шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

У частині 22.1 статті 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За змістом положень цього Закону (1961-15) та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Проте суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули та не дали належної оцінки поясненням відповідача про те, що страховою компанією не приймалося рішення про відмову ТОВ "Балтика-Україна" у виплаті страхового відшкодування на користь ОСОБА_6, тому саме страховик має відшкодовувати цю шкоду, а також не з’ясували яка саме сума завданої ОСОБА_6 шкоди згідно з умовами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних може бути виплачена ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа", та у залежності від цього не встановили, яка сума завданої позивачу шкоди підлягає стягненню з ТОВ "Балтика-Україна".

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика-Україна" задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 листопада 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.