ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор’євої Л.І.,
суддів:
Барсукової В.М., Данчука В.Г., Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року ОСОБА_6 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на початку грудня 2005 року він передав неповнолітньому ОСОБА_7 кошти у розмірі 11 700 доларів США для придбання стільникових телефонів та зобов’язався повернути борг до 15 грудня 2005 року та 1 000 доларів США до 23 грудня 2005 року, про що останній написав розписки. Однак, ОСОБА_9 борг не повернув. Просив стягнути з відповідачів на його користь суму боргу у розмірі 64 135 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 52 064 грн. у відшкодування вартості безпідставно набутого майна, 5 760 грн. суму боргу та 577 грн. 22 коп. судові витрати. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи з ОСОБА_7 52 064 грн. у рахунок відшкодування вартості безпідставно стягнутого майна та 5 760 грн. у рахунок стягнення боргу та відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_8, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ОСОБА_7 набув майно за рахунок ОСОБА_6 без достатньої правової підстави, то останній зобов’язаний відшкодувати його вартість, як зазначено у статтях 1212, 1213 ЦК України.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 1212 ЦК України встановлено загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Зобов’язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: повинно бути місце набуття або зберігання майна; набуття або зберігання здійснено за рахунок іншої особи; відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
Установлено, що 13 грудня 2005 року ОСОБА_7 взяв у борг у ОСОБА_6 11 700 доларів США та 1 000 доларів США, і зобов’язувався їх повернути у визначений у розписці термін.
Зазначене підтверджується розпискою (а.с. 5).
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги, що існує розписка, яка є належним доказом укладення договору позики у відповідності до статті 1046 ЦК України, у встановленому законом порядку вона не визнана недійсною.
А тому, суду необхідно обговорити питання виниклих між сторонами правовідносин.
Отже, судом не встановлено спірні правовідносини, не з’ясовано всі обставини справи та не надано їм оцінки.
Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва Судді: В.М. Барсукова В.І. Гуменюк В.Г. Данчук В.Й. Косенко