Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,

У вересні 2008 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 2 червня 2005 року її чоловік, ОСОБА_6, уклав з відповідачкою договір позики на суму 50 тис. грн., еквівалентній 10 тис. доларам США строком до 2 червня 2006 року, що підтверджується розпискою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 (як спадкоємиця ОСОБА_6) просила стягнути з ОСОБА_5 50 тис. грн. боргу, але не менше суми, еквівалентної 10 тис. доларам США, збитки, завдані інфляцією в сумі 23 893 грн. 15 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3 497 грн. 26 коп., 14 556 грн. 16 коп. процентів від суми позики за час користування грошима та 4 тис. грн. витрат на юридичні послуги.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 57 758 грн. боргу. Зобов’язано ТУ ДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 57 758 грн., які були внесені ОСОБА_5 на депозитний рахунок згідно з квитанцією № 005300451 від 13 листопада 2008 року. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. С тягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 57 758 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 054 грн. 79 коп. Зобов’язано ТУ ДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_4 57 758 грн., які були внесені ОСОБА_5 на депозитний рахунок згідно з квитанцією № 005300451 від 13 листопада 2008 року в рахунок стягненої суми боргу. Після виплати ТУ ДСА в Запорізькій області ОСОБА_4 57 758 грн. суми боргу підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 054 грн. 79 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.