ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2010 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Патрюк М.В.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,
в с т а н о в и в :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 березня 2002 року між нею та відповідачем було укладено договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1. При укладенні вказаного договору відповідач запевнив, що буде доглядати позивачку до смерті, надавати їй необхідну допомогу, тому вважала, що між ними укладається договір довічного утримання. Просила суд визнати договір дарування недійсним як такий, що укладений внаслідок помилки, що має істотне значення.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 2 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір жилого будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, що укладений 22 березня 2002 року між сторонами у справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права із закриттям провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частиною 3 статті 328 ЦПК України
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.В. Патрюк