ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Григор’євої Л.І.,
суддів:
Балюка М.І.,
Барсукової В.М.,
Косенка В.Й.,
Луспеника Д.Д.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом холдингової компанії "АвтоКрАЗ" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання ордеру недійсним та виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2007 року холдингова компанія "АвтоКрАЗ" звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно протоколу № 44 спільного з адміністрацією засідання профспілкового комітету від 11 квітня 2002 року відповідачі отримали тимчасову житлову площу в гуртожитку підприємства.
При наданні відповідних документів як особам, які потребували поліпшення житлових умов відповідачами було скрито факт належності ОСОБА_2 власного житла, що не відповідала дійсності.
Просили визнати ордер недійсним та виселити відповідачів із спірної жилої площі у гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 7 лютого 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23 квітня 2008 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 7 лютого 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги холдингової компанії "АвтоКрАЗ" задоволено. Поновлено позивачу строк позовної давності, визнано ордер № 3 на житлову площу у гуртожитку, виданий ХК "АвтоКрАЗ" 15 червня 2002 року ОСОБА_1 недійсним та виселено відповідачів із спірної жилої площі без надання іншої жилої площі.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для отримання спірного житла надали неправдиві відомості про їхню потребу в поліпшенні житлових умов, зокрема, не повідомили позивача про те, що ОСОБА_2 мала на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що є підставою для визнання виданого їм на вселення до спірної кімнати гуртожитку ордера недійсним з подальшим виселенням відповідачів із спірного житла на підставі ст. 117 Житлового кодексу України.
Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.
Встановлено, що з 1990 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у трудових відносинах з ХК "АвтоКрАЗ". Згідно з протоколом № 44 від 11 квітня 2002 року, спільно з адміністрацією та профкомом ХК "АвтоКрАЗ" узгоджено список кандидатур на отримання тимчасової житлової площі у гуртожитку № 11 ХК "АвтоКрАЗ", розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Московська, 14а. Спірна кімната НОМЕР_1 надана ОСОБА_1 на сім’ю у складі 4-х осіб, у тому числі відповідачку та їхніх двох спільних дітей, які вселилися до спірної кімнати на підставі ордера.
12 травня 2003 року ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням, розлучився з ОСОБА_2, виселився із гуртожитку та самостійно знявся з реєстрації у гуртожитку ХК "АвтоКрАЗ" .
ОСОБА_2 залишилася проживати у гуртожитку разом із двома неповнолітніми дочками, які, як і вона сама, є інвалідами дитинства по мові та слуху.
Відповідачка продовжує працювати на підприємстві позивача, є ветераном праці ХК "АвтоКрАЗ", одна виховує двох дочок та заборгованості по оплаті гуртожитку та комунальних послуг не має.
Статтями 127- 132 Житлового кодексу України та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Радою міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 передбачено, що гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Положенням про гуртожиток № 11 ХК "АвтоКрАЗ", затвердженим протоколом наглядовою радою ХК "АвтоКрАЗ" № 17 від 30 жовтня 2001 року та погодженим протоколом правління ХК "АвтоКрАЗ" № 28 від 21 жовтня 2001 року та протоколом профспілкового комітету ХК "АвтоКрАЗ" № 28 від 20 вересня 2001 року визначено перелік документів, які повинен надати робітник компанії для отримання житлової площі у гуртожитку.
Зокрема у п. 2.3 Положення визначено, що для розгляду питання про надання житлової площі у гуртожитку робітник Компанії повинен надати спільному засіданню правління та профкому ХК "АвтоКрАЗ" наступні документи: заяву, клопотання адміністрації та профкому та довідку про склад сім’ї.
Серед переліку цих документів відсутня довідка про належність особам, які претендують на отримання тимчасового житла у гуртожитку іншого житла на праві власності.
Як пояснювала відповідачка, від неї та її чоловіка не вимагалося надання даних про належність їм на праві власності іншого жилого приміщення, тому вони при отриманні спірного приміщення у гуртожитку ці дані й не надали.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 за договором дарування від 18 вересня 1998 року мала на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Проте 20 жовтня 2007 року цей договір розірвано та квартира повернута попередньому власнику ОСОБА_3 Крім того, судами встановлено, що ОСОБА_2 та члени її сім’ї у цій квартирі ніколи не проживали, весь час мешкали у гуртожитку.
На час розгляду справи ОСОБА_2 продовжує перебувати із позивачем у трудових відносинах та проживати у спірному гуртожитку разом із двома неповнолітніми дітьми - інвалідами з дитинства та згідно з вимогами ст. 125 ЖК України вона, як одинока особа з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з нею, є такою, що не підлягає виселенню із спірного гуртожитку без надання іншого житла.
Тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання ордера недійсним та виселення відповідачів із гуртожитку, з підстав, зазначених позивачем у позові, є правильними та такими, що не суперечать вимогам законодавства.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 квітня 2008 року скасувати та залишити без змін рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 7 лютого 2008 року .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва Судді: М.І. Балюк В.М. Барсукова В.Й. Косенко Д.Д. Луспеник