Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2008 року,

У квітні 2008 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 20 жовтня 2006 року між ним і ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 07/2006/0538/ Фрб строком до 17 жовтня 2008 року, згідно з умовами якого ОСОБА_6 отримала кошти в розмірі 9 000 грн. 20 жовтня 2006 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено договори поруки. Оскільки ОСОБА_6 неналежно виконує умови кредитного договору від 20 жовтня 2006 року, позивач просив суд розірвати вказаний договір, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за відсотками, комісію, пеню та судові витрати у справі.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2008 року, позов ВАТ КБ "Надра" задоволено. Розірвано кредитний договір № 07/2006/0538 Фрб від 20 жовтня 2006 року, укладений між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_6 Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ВАТ КБ "Надра" 11 068 грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором, 191 грн. 72 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ВАТ КБ "Надра", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_6 неналежним чином виконувала умови кредитного договору від 20 жовтня 2006 року № 07/2006/0538/ Фрб., укладеного між нею та ВАТ КБ "Надра", що є підставою для розірвання зазначеного договору та стягнення заборгованості. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 згідно з договорами поруки несуть солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання ОСОБА_6 зобов’язань, передбачених кредитним договором.

Суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь ВАТ КБ "Надра" підлягає стягненню 11 068 грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких 126 грн. 12 коп. – відсотки за користування кредитом, 1 грн. 57 коп. - комісія, 10 941 грн. 15 коп. – пеня.

Проте повністю погодитися з висновками суду не можна з таких підстав.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов’язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 у липні 2008 року звернулася до суду із заявою про застосування строку позовної давності (а.с. 69).

Суд у порушення ч. 2 ст. 258 ЦК України, стягуючи пеню в розмірі 10 941 грн. 15 коп. за період часу з 28 листопада 2006 року до 16 квітня 2008 року, на вказане уваги не звернув.

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Суд на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про переривання перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені.

Крім того, резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст. ст. 215 - 217 ЦПК України.

Однак суд першої інстанції, стягнувши з відповідачів на користь ВАТ КБ "Надра" 11 068 грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором, не вказав у резолютивній частині рішення суму коштів, яка підлягає стягненню окремо за кожною позовною вимогою.

Посилання ОСОБА_6 на те, що вона в повному обсязі виконала свої зобов’язання, передбачені кредитним договором від 20 жовтня 2006 року, суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки грошові кошти, внесені ОСОБА_6 на погашення заборгованості, розподіляються згідно із черговістю, передбаченою п. 2.5 вказаного договору, а заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені залишилась несплаченою.

За викладених обставин ухвалені у справі рішення в частині задоволення позовних вимог ВАТ КБ "Надра" про стягнення пені без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2008 року в частині задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про стягнення пені скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.