розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" до ОСОБА_1, третя особа – закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", про відшкодування шкоди в порядку регресу,

У травні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті", звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 4 січня 2006 року між посольством Іспанії в Україні та ВАТ УСК "Гарант-авто" було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності та застраховано автомобіль "Мерседес-Бенц 280 Е".

Згідно з рішенням зборів акціонерів ВАТ УСК "Гарант-авто" від 4 грудня 2006 року ВАТ УСК "Гарант-авто" було перейменовано у відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (далі – ВАТ "УСК "Дженералі Гарант"), а Київську дирекцію страхування "Гарант-Авто-Сіті" - у Київську філію "Сіті".

6 грудня 2006 року у м. Києві на бул. Л. Українки сталося зіткнення автомобіля "Мерседес-Бенц 280 Е" під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Міцубісі" під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль "Мерседес-Бенц 280 Е" отримав механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На виконання договору страхування ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" сплатило посольству Іспанії 9 122 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження та 94 грн. 92 коп. судового збору.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що 11 серпня 2006 року між ним та закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі – ЗАТ "АСК "Інго-Україна") був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" звернулося до ЗАТ "АК "Інго-Україна" з приводу виплати страхового відшкодування, однак їм було відмовлено у зв’язку з тим, що автомобіль "Мерседес-Бенц 280 Е" уже було відремонтовано і ЗАТ "АСК "Інго-Україна" не могло провести автотоварознавчого дослідження для визначення вартості відновлювального ремонту.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути витрачені кошти з ОСОБА_1

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "АСК "Інго-Україна" на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" 9 122 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 94 грн. 92 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ "АК "Інго-Україна" на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" 8 612 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 86 грн. 12 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" 510 грн. майнової шкоди та 8 грн. 80 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 42 грн. 20 коп. судового збору.

У касаційній скарзі ЗАТ "АСК "Інго-Україна" просить рішення апеляційного суду у частині стягнення 8 612 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 86 грн. 12 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення 3 872 грн. 28 коп. У решті позову ЗАТ "АСК "Інго-Україна" просить відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" заявило позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

На а.с. 67 є повідомлення, направлене на адресу ЗАТ "АСК "Інго-Україна" про те, що останнього протокольно залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Суд першої інстанції, стягуючи з ЗАТ "АК "Інго-Україна" на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" 9 122 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 94 грн. 92 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на зазначену норму уваги не звернув та стягнув кошти на користь позивача з третьої особи.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення, зазначив, що судом не враховано того, що суму відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи та стягнув з ЗАТ "АК "Інго-Україна" на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" 8 612 грн. вартості ремонту автомобіля, 370 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 86 грн. 12 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. При цьому суму франшизи – 510 грн. – в якості майнової шкоди та 8 грн. 80 коп. судового збору апеляційний суд стягнув на користь ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" з відповідача ОСОБА_1 Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 42 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційний суд також не звернув уваги на порушення процесуального закону.

Оскільки допущені судами порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.