розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна та відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 липня 2009 року,

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що у червні 2000 року видав доручення на ім’я ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на користування належним йому автомобілем марки МАЗ 5549, номерний знак НОМЕР_1, а у 2003 році видав доручення на ім’я ОСОБА_2. та ОСОБА_4. на цей же автомобіль. До теперішнього часу відповідачі не повернули йому автомобіль та не бажають повернути його вартість. Просив стягнути з відповідачів солідарно вартість автомобіля в сумі 20 326 грн. 25 коп., вартість податку сплаченого ним з власників транспортних засобів в сумі 9 035 грн. та судові витрати в сумі 324 грн.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 травня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. солідарно повернути ОСОБА_1. вартість автомобіля в сумі 20 326 грн. 25 коп. Стягнуто з ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. збитки в сумі 9 359 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2009 року рішення районного суду скасовано частково. В задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_4. та ОСОБА_3. про стягнення солідарно з ОСОБА_2. вартості автомобіля в сумі 20 326 грн. 25 коп. відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2., ОСОБА_4. та ОСОБА_3. про стягнення збитків у розмірі 9 035 грн. відмовлено. В решті рішення районного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. 9 червня 2000 року видав доручення на ім’я ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на користування належним йому автомобілем марки МАЗ 5549, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 5).

7 серпня 2003 року ОСОБА_1. видав нове доручення на ім’я ОСОБА_2. та ОСОБА_4. на право користування та розпорядження цим же автомобілем (а.с. 6).

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 травня 2007 року задоволено позов прокурора м. Енергодар до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості по оплаті податку з власників транспортних засобів та стягнуто з останнього в рахунок сплати податку 8 916 грн. (а.с. 8).

Згідно з повідомленням спеціаліста – автотоварознавця Козакова А.А. № 79 від 13 вересня 2007 року орієнтовна вартість автомобіля МАЗ-5549, 1983 року випуску станом на 13 вересня 2007 року складає 20 326 грн. 25 коп. (а.с. 10).

Задовольняючи позов ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачі не повернули йому автомобіль після закінчення дії доручення, тому ОСОБА_1. завдані збитки, які підлягають стягненню з відповідачів у розмірі вартості автомобіля – 20 326 грн. 25 коп.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_4. та ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. вартості автомобіля та в частині стягнення з ОСОБА_4., ОСОБА_3. та ОСОБА_2. збитків в сумі 9 359 грн., апеляційний суд дійшов висновку про обов’язок відшкодування вартості автомобіля лише ОСОБА_2., оскільки він особисто отримав від ОСОБА_1. автомобіль.

Однак з висновком апеляційного суду не можна погодитись з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Так, заперечуючи проти позову ОСОБА_2. вказував, що 9 червня 2000 року за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_1. за 1 800 доларів США спірний автомобіль. Приблизно у 2005 році, у зв’язку з тим що цей автомобіль потребував довготривалого та дорогого ремонту, здав його в металобрухт.

На підтвердження своїх заперечень надав розписку, з якої вбачається, що 9 червня 2000 року ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_2. 1 800 доларів США за автомобіль марки МАЗ-5549, 1983 року випуску (а.с. 33).

Однак апеляційним судом, в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України не дано оцінки цьому документу, а також не враховано доводів ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_1. відмовився від укладення договору купівлі-продажу автомобіля, у передбаченому законом порядку оскільки номер кузову на автомобілі не співпадав з номером кузову автомобіля, зазначеному в технічному паспорті на автомобіль, а тому, з метою уникнення неприємностей ОСОБА_1., отримавши гроші за автомобіль видав на його ім’я та на ім’я ОСОБА_3. доручення на право керування та розпорядження автомобілем, а у 2003 року – на ім’я І ОСОБА_4., не маючи наміру повернути автомобіль.

Крім того апеляційним судом не встановлено: чи виконано Ващиліним О.В. рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 травня 2007 року по сплаті податку в сумі 8 916 грн. та судових витрат та чи дійсно ним понесені ці витрати.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2. вартості автомобіля, апеляційний суд не звернув увагу на той факт, що вартість автомобіля визначена у повідомленні № 79 від 13 вересня 2007 року, що підписано спеціалістом – автотоварознавцем Козаковим А.А. про вартість автомобіля станом на 13 вересня 2007 року, в той час як у повідомленні зазначена орієнтована вартість автомобіля, а також апеляційним судом не перевірено документи, які б підтверджували повноваження спеціаліста Козакова А.А.

Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 липня 2009 року скасувати. передати справу на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області.