ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є, Мазурка В.А., Костенка А.В., Перепічая В.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості зі сплати аліментів і неустойки за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом до ОСОБА_7 Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач належним чином не виконує рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2004 року, ухвалене у справі за її позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, від добровільного погашення заборгованості зі сплати аліментів ухиляється; матеріальний стан ОСОБА_7 змінився. Просила суд збільшити розмір аліментів, визначений указаним рішенням; стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати аліментів та неустойку.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Змінено розмір аліментів та стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 23 січня 2008 року до досягнення ОСОБА_9 повноліття, тобто до 26 вересня 2019 року, та заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 4 102 грн. 94 коп., неустойку (пеню) у розмірі 1 518 грн. 08 коп. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави 51 грн. судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені у справі рішення в частині збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів та стягнути неустойку (пеню) за один рік, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В іншій частині рішення не оскаржуються.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 29 травня 1999 року до 10 лютого 2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Мають дітей: доньку, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом із позивачкою.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісяця на утримання дітей .
У період з 1 вересня 2005 року до 1 березня 2008 року ОСОБА_7 не сплачував аліментів у повному обсязі, унаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 4 102 грн. 94 коп.
Суд дійшов висновку, що позивачка на підставі ч. 1 ст. 196 СК України має право на стягнення із ОСОБА_7 неустойки в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_6 1 518 грн. 08 коп. неустойки (пені).
Суд, керуючись ст. 192 СК України, збільшив розмір аліментів, визначених рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2004 року.
Проте з висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.
Вирішуючи спір, суди вказаного не врахували та дійшли помилкового висновку, що розрахунок неустойки, наданий ОСОБА_6, (а.с. 32) відповідає вимогам ч. 1 ст. 196 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з довідкою ПП ТПК "Ергоком" від 1 березня 2008 року № 31 (а.с. 17), на яку посилається суд, відповідач отримує заробітну плату у розмірі 700 грн.
Проте, судом не з’ясовано, яку заробітну плату отримував ОСОБА_7 на момент ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2004 року, на скільки вона збільшилась та чи є вказана сума коштів достатньою для зміни розміру аліментів. Висновок суду про зміну матеріального становища відповідача є передчасним.
За викладених обставин ухвалені у справі рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати викладене й залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
А.В. Костенко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай