Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_9, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з 7/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, просив визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 1 липня 2009 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визначено йому додатковий строк – два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що на час смерті матері ОСОБА_6 постійно працював за кордоном, а тому пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати ОСОБА_6, ОСОБА_9, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з 7/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1.

Позивачу було відомо про смерть ОСОБА_9

У період з вересня 2002 року по 2008 рік ОСОБА_6 постійно працював за кордоном, після смерті матері на територію України повертався двічі: 14 днів у жовтні 2006 року та 14 днів у серпні 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому слід враховувати, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняття спадщини.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано доказів, які свідчать про наявність для нього перешкод для подачі такої заяви.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 1 липня 2009 року скасувати і залишити в силі рішення Баришівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.