Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до товариства з обмеженою відповідальністю "Космос", ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 червня 2007 року,

У травні 2004 року Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих (далі – УТОГ) звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 8 листопада 2002 року між Українським товариством глухих в особі Житомирського учбово-виробничого підприємства і товариством з обмеженою відповідальністю "Космос" (далі – ТОВ "Космос"), останнє придбало в УТОГ будівлю майстерні АДРЕСА_1 (загальною площею 973, 9 кв. м), за ціною 97 440 грн.

За умовами цього договору ТОВ "Космос" зобов'язалося сплатити частину вартості будівлі, а саме 48 720 грн., у розстрочку протягом 2 років, починаючи з 1 січня 2003 року.

ТОВ "Космос", директором якого є ОСОБА_7, 22 травня 2003 року згідно з договором купівлі-продажу відчужило спірне приміщення дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_6

Вважаючи, що оскільки ТОВ "Космос" повністю за вказане приміщення з ним не розрахувалося, то не мало права відчужувати спірне майно, позивач просив визнати недійсним зазначений договір купівлі-продажу від 22 травня 2003 року; повернути йому вказану будівлю та заборонити іншим особам будь-яке відчуження спірного майна до вирішення питання про розірвання договору купівлі-продажу від 8 листопада 2002 року в господарському суді Житомирської області.

У процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, просив визнати недійсним указаний договір купівлі-продажу від 22 травня 2003 року.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2005 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 12 червня 2007 року заяву акціонерного комерційного банку "Мрія" (далі – АКБ "Мрія") про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишено без задоволення, в прийнятті апеляційної скарги відмовлено.

В обгрунтування касаційної скарги відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк як правонаступник АКБ "Мрія" посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без задоволення та відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права та обов’язки скаржника не вирішувалося, тому банк не є особою, яка має право оскаржити це рішення в апеляційному порядку .

Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України, крім сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково також і особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Тобто, такими особами є особи, які матеріально заінтересовані у результаті вирішення справи, вони мають процесуальний інтерес.

Такі особи повинні обгрунтувати своє право на апеляційне оскарження посиланням на те, які їх права й обов'язки вирішив суд.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з договором купівлі-продажу, укладеним 8 листопада 2002 року між УТОГ в особі Житомирського учбово-виробничого підприємства та ТОВ "Космос", останнє придбало в УТОГ будівлю майстерні АДРЕСА_1 (загальною площею 973, 9 кв. м), за ціною 97 440 грн. За умовами цього договору ТОВ "Космос" зобов'язалося сплатити частину вартості будівлі, а саме 48 720 грн., у розстрочку протягом 2 років, починаючи з 1 січня 2003 року.

22 травня 2003 року ТОВ "Космос", директором якого є ОСОБА_7, згідно з договором купівлі-продажу відчужило спірне приміщення дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_6, яка була приватним підприємцем.

9 липня 2003 року приватний підприємець ОСОБА_6 уклала з АКБ "Мрія" договір застави спірної будівлі.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу від 21 серпня 2004 року стягнуто з останньої на користь АКБ "Мрія" суму боргу за кредитним договором за рахунок продажу вказаної будівлі.

16 лютого 2005 року зазначену будівлю було відчужено з прилюдних торгів на виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса про стягнення коштів на користь АКБ "Банку".

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційній скарзі АКБ "Мрія" зазначало однією з підстав звернення до суду зі скаргою - порушення судовим рішенням прав та матеріальних інтересів банка, оскільки спірна будівля перебувала в заставі у банка та звернення стягнення на цей предмет застави є заходом щодо повернення банку коштів за кредитним договором.

Проте апеляційний суд на викладене уваги не звернув, зазначених обгрунтувань вимог скаржника належним чином не перевірив і дійшов передчасного висновку про непорушення оскаржуваним судовим рішенням прав та обов’язків скаржника.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 червня 2007 року скасувати, передати питання про прийняття апеляційної скарги акціонерного комерційного банку "Мрія" на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.