Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного поштово-пенсійного банку в особі Чернігівської дирекції АППБ "Аваль" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні будинком та виселення,

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 червня 2002 року між АППБ "Аваль" і ТОВ "Галеон" укладений договір про відкриття кредитної лінії у розмірі 80 тис. грн. строком на 1 рік № 010/03-1/451. У забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору з ОСОБА_9 укладено договір застави належного йому жилого будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 частки магазину з автозупинкою у АДРЕСА_2. Договір застави посвідчений приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Янчук В.О.

У зв’язку з неповерненням кредиту на підставі договору застави 27 червня 2003 року вчинений виконавчий напис нотаріуса. У ході виконанні вказаного виконавчого напису магазин був реалізований, а жилий будинок двічі не продавався на аукціоні.

25 червня 2004 року державним виконавцем ДВС Бобровицького районного управління юстиції жилий будинок у м. Бобровця по вул. Британська, 22 переданий у власність банку у рахунок погашення частини боргу.

У спірному жилому будинку зареєстровані ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 та фактично без реєстрації проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8

1 квітня 2006 року відповідачам вручено лист про виселення із будинку у добровільному порядку до 7 квітня 2006 року, однак будинок відповідачі не звільнили, тому, посилаючись на положення ст. 109 ЖК України, ст. 4 Закону України "Про власність" та ст. 40 Закону України "Про іпотеку", просили виселити відповідачів із спірного будинку.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 червня 2006 року позов на підставі ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України "Про іпотеку" задоволено. Виселено відповідачів з жилого будинку № 22 по вул. Бричанській у м. Бобровиця Чернігівської області без надання іншого жилого приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2006 року рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 червня 2006 року залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що оскільки спірний будинок перейшов у власність банку, він згідно з вимогами ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України "Про іпотеку" вправі як власник цього будинку вимагати виселення осіб, які у ньому проживають.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Встановлено, що 7 червня 2002 року між АППБ "Аваль" та ОСОБА_9 в якості забезпечення виконання договору про повернення боргу укладено договір застави зазначених жилого будинку та 3/5 частини магазину.

Оскільки кредитні зобов’язання не були виконані, на заставлене майно вчинено виконавчий напис, 3/5 частин магазину реалізовано, а жилий будинок передано у власність банку у рахунок погашення боргу (а.с. 12,14).

Рішення судів про виселення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обґрунтоване положеннями ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України "Про іпотеку".

Проте ст. 109 ЖК України регламентує виселення із жилого приміщення у будинку державного або громадського фонду, яким спірний будинок не є, а Закон України "Про іпотеку" (898-15) набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Однак, відносини щодо укладення спірних договорів, так і їх виконання за виконавчим написом нотаріуса почалися до набрання чинності Закону України "Про Іпотеку" (898-15) , тому застосовуючи цей Закон судами не враховане положення ч. 3 ст. 5 ЦК України, а також ч. 2 ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу. Інших підстав для виселення судами не наведено.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.