Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 15 лютого 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 4 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про розірвання договору банківського вкладу, стягнення сум й відшкодування моральної шкоди,

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 грудня 2007 року та 12 лютого 2008 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Український промисловий банк" були укладені договори банківського вкладу, згідно з якими вона передала останньому по 4 000 доларів США, строком на 390 днів під 12% річних. 22 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого вона передала останньому 15 000 грн., строком на 390 днів під 18,8% річних.

Оскільки строки дії договорів від 20 грудня 2007 року та від 12 лютого 2008 року закінчилися, однак ТОВ "Український промисловий банк" суми вкладів повернути їй відмовляється, в достроковому розірванні договору від 22 вересня 2008 року їй відмовлено і вклад їй не повернуто, просила стягнути з відповідача згідно з договором від 20 грудня 2007 року 4 875,45 доларів США з врахуванням 12% річних за договором, індексу інфляції та 3% річних, а відповідно до договору від 12 лютого 2008 року – 4 719,14 доларів США з врахуванням 12% річних за договором, індексу інфляції та 3% річних, розірвати договір від 22 вересня 2008 року, стягнути з товариства 15 841 грн. 64 коп. банківського вкладу, 18,8 % річних за договором, 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди й судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 4 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 24 вересня 2009 року, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 9025,76 доларів США в національній валюті за офіційним курсом на день виплати, розірвано договір банківського вкладу від 22 вересня 2008 року та стягнуто з ТОВ "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 15 268 грн. 77 коп. В задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції та скасування ухвали суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про розірвання договору банківського вкладу, стягнення сум й відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 4 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 вересня 2009 року відмовити.