Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою заступника прокурора Київського району м. Одеси, поданою в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до ОСОБА_1 та приватного підприємства "Колумбус" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 5 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2009 року,

У лютому 2009 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду із заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та приватного підприємства "Колумбус" (далі – ПП "Колумбус") про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Прокурор зазначав, що 19 червня 2006 року ПП " Колумбус" уклало з ОСОБА_1. договір купівлі-продажу, за яким ПП "Колумбус" продало, а ОСОБА_1 купила приміщення по очищенню відстійних дощових вод по вул. Золотий берег, 37 в м. Одесі. Право власності у ПП "Колумбус" на це приміщення виникло на підставі рішення господарського суду Одеської області від 17 березня 2005 року. Посилаючись на те, що зазначене рішення в подальшому було скасовано, саме приміщення, яке було об’єктом договору, є самочинним будівництвом, яке до того ж споруджене у захисній смузі Чорного моря, де будівництво таких об’єктів заборонено законом, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України прокурор просив визнати договір купівлі-продажу приміщення недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 5 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2009 року, у задоволені заяви відмовлено.

У касаційній скарзі Одеська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Атаєвої Д.К., дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ПП "Колумбус" набуло право власності на приміщення по очищенню відстійних дощових вод на підставі рішення суду, яке набрало законної сили і на момент укладення оспорюваного прокурором договору скасовано не було, відтак, продавець за договором ПП "Колумбус" був його законним власником і мав право розпорядитися ним на свій розсуд, а покупець ОСОБА_1 стала добросовісним набувачем спірного приміщення, а тому підстав вважати, що договір в момент його вчинення не відповідав вимогам закону немає.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконне набуття права власності не встановлено судом.

Судом установлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 17 березня 2005 року за ПП " Колумбус" визнано право власності на приміщення по очищенню відстійних дощових вод, яке розташоване на земельній ділянці площею 4 000 кв.м. за адресою м. Одеса, пляж Золотий берег. Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 квітня 2005 року роз’яснено, що за цим рішенням у ПП " Колумбус" виникло право власності на зазначене приміщення.

19 червня 2006 року ПП " Колумбус" уклало договір купівлі-продажу, за яким вказане приміщення продало ОСОБА_1

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року рішення господарського суду Одеської області від 17 березня 2005 року в частині визнання за ПП "Колумбус" права власності на приміщення по очищенню відстійних дощових вод скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові. Рішенням господарського суду Одеської області від 9 жовтня 2009 року у справі за заявою прокурора Київського району м. Одеси, поданою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ПП "Колумбус" про зобов’язання знести самочинну збудовану нежитлову будівлю та про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки встановлено, що спірний об’єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом і підлягає знесенню.

Суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув та на порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав оцінки тому факту, що незаконність набуття ПП "Колумбус" права власності на спірний об’єкт встановлено судом.

Разом з тим, зазначені обставини мають значення для правильного вирішення спору, а тому ухвалення судом рішення без їх належної оцінки є помилковим.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 5 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.