розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа – ОСОБА_2, про визнання права на приватизацію земельної ділянки та скасування рішення сільської ради за касаційною скаргою Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому, уточнивши під час судового розгляду позовні вимоги, просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 19 травня 2007 року № 96 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2", визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства із зобов’язанням Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області видати йому правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 19 травня 2007 року № 96; визнано за ОСОБА_1. право на приватизацію земельної ділянки площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на вул. Л. Українки в с. Довге Дрогобицького району Львівської області; зобов’язано Довжанську Гірську сільську раду Дрогобицького району видати ОСОБА_1. правовстановлюючі документи на вказану ділянку.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області видати правовстановлюючі документи та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги; у решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області ставиться питання про скасування судових рішень із підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Справа розглянута з порушенням цих норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки

Згідно зі ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Заявляючи вимоги про визнання за ним права на приватизацію земельної ділянки площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства та про зобов’язання ради видати на неї правовстановлюючі документи, ОСОБА_1. виходив із того, що ця земельна ділянка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1, отриманого ним у власність за договором дарування від 29 жовтня 2002 року; із цього часу він використовував указану земельну ділянку за цільовим призначенням, тому, вважаючи себе таким, що має право на її приватизацію, в чому йому відмовлено, просив позов задовольнити.

20 травня 2008 року в порядку ст. 31 ЦПК України (а.с. 23) ОСОБА_1. доповнив позовні вимоги та просив визнати незаконним і скасувати рішення Довжанської Гірської сільської ради від 19 травня 2007 року № 96 про надання ОСОБА_2. дозволу на складання проекту відведення їй спірної земельної ділянки.

Міськрайонний суд, задовольняючи вимоги ОСОБА_1., зазначених норм не врахував та, неповно з’ясувавши зміст позовних вимог, заперечення проти них, необґрунтовано і передчасно зробив висновок про їх підставність.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні позивача, який не допускав порушень її використання, у тому числі нецільового, а тому має право на її приватизацію, яка неправомірним рішенням ради визначена для ОСОБА_2.

Суд не зважив на те, що право на приватизацію має лише громадянин, в якого земельна ділянка є в користуванні та що спірна земельна ділянка площею 0,55 га надавалася ОСОБА_1. 22 березня 2004 року (а.с. 8) на три роки, тобто до березня 2007 року; ОСОБА_2. надано дозвіл на складання проекту відведення частини цієї ділянки (0,35 га) 19 травня 2007 року, а вимоги ОСОБА_1. щодо її приватизації заявив тільки у березні 2008 року.

Апеляційний суд на ці обставини та порушення уваги не звернув.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання ради видати ОСОБА_1. правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,55 га та відмовляючи в цих вимогах, апеляційний суд виходив із того, що до компетенції суду не належить зобов’язувати раду видавати документи чи приймати рішення про надання земельної ділянки, і залишив без змін рішення в частині визнання незаконним рішення ради та в частині визнання за позивачем права на приватизацію спірної земельної ділянки.

При цьому апеляційний суд не зазначив, на якій правовій нормі ґрунтується його висновок про те, що до компетенції суду відносяться повноваження визнання за громадянином права на приватизацію конкретної земельної ділянки й не відносяться повноваження у зобов’язанні видачі на неї правовстановлюючих документів, та чи не суперечить чч. 1, 2, 5, 7-10 ст. 118 ЗК України визнання судом права громадянина на приватизацію земельної ділянки без розгляду цього питання відповідною радою.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4, ч. 1, ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Довжанської Гірської сільської ради Дрогобицького району Львівської області задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 11 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.