розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2008 року,

У липні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 1999 року між нею та ОСОБА_2. було укладено договір купівлі-продажу 36/100 частин будинку АДРЕСА_1. Однак при наданні довідки-характеристики для продажу було допущено помилку, а саме не вказано, що відповідачу належить 1/2 частина підвалу, у зв’язку із чим належна йому частина підвалу не була включена у договір купівлі-продажу. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину підвалу, що знаходиться під житловим будинком літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, констатував, що позивачка не надала доказів того, що відповідач продав їй, крім перерахованого в договорі, ще й 1/2 частину підвалу, яка знаходиться під житловим будинком літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_1.

Такий висновок суду всупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України є таким, що свідчить про неповне з’ясування судами вимог щодо повного з’ясування обставин справи та необґрунтування рішення суду належними доказами.

Зокрема, суд не дав належної оцінки листу комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 12 квітня 2005 року № 2609 (а.с. 14) і довідці-характеристиці № 022408 (а.с.13) про те, що відповідачу належали по 1/2 частині підвалу та входу до нього та, що при укладенні договору 1/2 частка підвалу помилково не була зазначена в довідці-характеристиці.

Не можна визнати законними й висновки суду щодо пропущення ОСОБА_1. строку на звернення до суду з позовом, оскільки суд дійшов його виходячи тільки з того, що договір купівлі-продажу було укладено в 1999 році, а позов подано до суду в липні 2005 року. При цьому залишилися поза увагою доводи позивачки про те, що після придбання нею частини будинку вона користувалася спірним підвалом і що право на таке користування було порушене пізніше.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

З аочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.