Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Новоазовської державної нотаріальної контори, треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом,

У січні 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у січні 2006 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина за двома заповітами, складеними нею в один день. Незважаючи на те, що між спадкоємцями не виникає спору щодо розподілу спадкового майна, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітами з підстав того, що у заповітах не було вказано часу їхнього складання та визначити, який заповіт складено раніше, а який пізніше не можливо. Просила скасувати цю постанову нотаріуса як незаконну.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 2 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2007 року рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 2 березня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову нотаріуса Новоазовської державної нотаріальної контори Донецької області від 21 грудня 2006 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов’язано державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітами після смерті ОСОБА_4

У касаційній скарзі завідуючої Новоазовської державної нотаріальної контори ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 13 січня 2006 року померла ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,254 га, квартири АДРЕСА_2, земельних паїв та ощадних внесків.

На день смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2., які прийняли спадкове майно, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за двома заповітами, складеними спадкодавцем у сільській раді с. Комінтерново та посвідчених 13 січня 1998 року уповноваженою на це посадовою особою – секретарем виконкому органу місцевого самоврядування ( а.с. 9-11).

Заповіти зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій за різними реєстраційними номерами.

Встановлено, що за заповітом, зареєстрованим секретарем виконкому 13 січня 1998 року за реєстровим № 6, ОСОБА_4 заповіла своє майно в рівних частках всім дітям, а за заповітом, зареєстрованим того ж дня за реєстровим № 7 заповіла земельні паї серії ДН № 0011493 і ДН № 0211539 в КСП "Світанок" с. Комінтернові дочці – ОСОБА_1

Факт черговості складання заповітів, волевиявлення заповідача та скасування заповітом, зареєстрованим за реєстровим № 7 попереднього заповіту у частині спадкування земельних паїв підтвердила в суді секретар виконкому – Ємельянова М.В.

Тому апеляційний суд правильно виходив з того, що посилання представника нотаріальної контори на те, що розпорядження заповідача викликають сумніви та суперечки щодо їх черговості, та що у заповітах не зазначено часу їх складання, у зв’язку з чим неможливо встановити який заповіт складено пізніше є безпідставними.

Крім того, доказів існування між спадкоємцями спору щодо права власності на спадкове мано за складеними двома заповітами не надано, тому відповідно до вимог ст. 1254 ЦК України заповіт складений за реєстровим № 7 скасовує попередній заповіт, зареєстрований за № 6, у частині спадкування земельних паїв та рахується що право на спадкування на земельних паїв виникло у ОСОБА_1

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу завідуючої Новоазовської державної нотаріальної контори відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.