Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2008 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом до відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" (далі – ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева"). Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 6 серпня 2002 року він працював у відповідача на посаді апаратника очистки газу. Наказом від 23 березня 2005 року № 62 його незаконно звільнено за п. 7 ст. 40 КЗпП України з підстав появи на роботі в нетверезому стані. Просив суд поновити його на роботі, стягнути з ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 8 серпня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено. Скасовано наказ від 23 березня 2005 року № 62 про звільнення ОСОБА_1. на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1. на посаді апаратника очищення газу енергетичного цеху ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева". Зобов’язано ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" провести нарахування та виплату ОСОБА_1. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" на користь ОСОБА_1. 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" на користь ОСОБА_1. 26 481 грн. 46 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з 6 серпня 2002 року до 23 березня 2005 року ОСОБА_1. працював на посаді апаратника очищення газу енергетичного цеху ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева". Наказом від 23 березня 2005 року № 62 позивача звільнено з підстав появи на роботі у нетверезому стані. Підставою для звільнення став висновок лабораторного дослідження, проведений у лікувальному закладі, в якому ОСОБА_1. перебував у зв'язку з травмою на виробництві.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 13 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1. до ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" про скасування акту про нещасний випадок на підприємстві, яке набрало законної сили, установлено, що факт знаходження ОСОБА_1. у стані алкогольного сп’яніння не підтверджений відповідними доказами.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1. 26 481 грн. 46 коп. середнього заробітку за час вимушено прогулу.

Проте повністю з висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням працівника визначається, виходячи з виплат за останні два повні календарні місяці роботи, що передували звільненню.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева" на користь ОСОБА_1., суд ураховував заробітну плату, яку позивач отримав у січні та лютому 2005 року.

При цьому суд залишив поза увагою той факт, що 27 січня 2005 року з позивачем стався нещасний випадок і він з 27 січня 2005 року до 7 лютого 2005 року перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні № 1 м. Краматорська (а.с. 54), тобто працював неповні два місяці.

Крім того, суд апеляційної інстанції, стягуючи на користь ОСОБА_1. 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, належним чином не врахував вимоги об’єктивності, розумності й справедливості та обставини справи, оскільки позивача без законної підстави звільнено з підстав появи на роботі в нетверезому стані й зазначена обставина ускладнювала його працевлаштування після звільнення. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. три роки не міг працевлаштуватися з відповідним записом у трудовій книжці.

За викладених обставин ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди без змін залишатися не може й підлягає скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.