розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, відділ реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, про встановлення факту визнання батьківства, визнання права власності на половину будинку в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Березанського міського суду Київської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, відділ реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, про встановлення факту визнання батьківства, визнання права власності на половину будинку в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 році помер ОСОБА_6, який визнавав себе її батьком і проживав у належному йому на праві власності будинку АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина на зазначений будинок.

Але вона не може оформити спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки виявилось, що в свідоцтві про її народження відсутній запис про батька.

Просила встановити факт визнання батьківства ОСОБА_6 щодо неї, внести відповідні зміни в актовий запис про її народження та визнати за неї право власності на спадкове майно за законом.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 19 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2008 року, позов задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, при житті визнавав себе батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язано органи реєстрації актів цивільного стану громадян внести відповідні зміни (доповнення) до актового запису від 21 травня 1964 року № 68 про народження ОСОБА_3, в якому в графі "батько" записати ОСОБА_6; внести зміни в актовий запис від 21 травня 1964 року № 68 про народження ОСОБА_7, в якому записати відомості про батька у зв’язку із встановленням факту батьківства прізвище батька "ОСОБА_6", ім’я "ОСОБА_6", по-батькові "ОСОБА_6", дата народження " ІНФОРМАЦІЯ_1".

Визнано за ОСОБА_3 право власності на половину будинку АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 366 грн. 50 коп. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) із внесеними змінами суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 КпШС України. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Згідно із ч. 3 ст. 53 КпШС України при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю

підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Судом установлено, що літом 1963 року в с. Радника Поліського району відбулося весілля ОСОБА_6 та ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу. Після весілля сім’я проживала у матері ОСОБА_6

18 листопада 1963 року ОСОБА_6 був призваний на строкову військову службу, яку проходив до листопада 1966 року у військовій частині 40790.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_8 народилася дочка ОСОБА_3, яка була записана на прізвище матері "ОСОБА_7" по батькові "ОСОБА_3", у свідоцтві про народження якої від 21 травня 1964 року в графі батько відсутній запис (прочерк).

7 травня 1965 року ОСОБА_6, перебуваючи у відпустці, зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 та похрестив дочку ОСОБА_3.

Перебуваючи в армії, ОСОБА_6 направляв фотографію з написом "На память жене ОСОБА_8 и доченьке ОСОБА_3 ….", яка датована 30 листопада 1965 року військова частина 40790.

Із облікової картки до війського квитка вбачається, що в графі "сімейний стан" зазначено дружину ОСОБА_10, дочка – ІНФОРМАЦІЯ_2.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_6 за життя, у тому числі до 1 жовтня 1968 року визнавав себе батьком ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують .

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 335- 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Березанського міського суду Київської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2008 року відхилити.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 19 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2008 року залишити без змін.