Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку для прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на ? частину будинку та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на 1?3 частину будинку,

У липні 2005 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5., яка була бабусею позивача та матір’ю батька позивача. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_1. є спадкоємцем першої черги після смерті бабусі, оскільки його батько помер раніше спадкодавця. Однак, на час відкриття спадщини позивач був неповнолітнім. У 2000 році відповідач ОСОБА_2. звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, приховавши наявність інших спадкоємців. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1. просив задовольнити його позовні вимоги та поновити строк для прийняття спадщини, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом та визнати за ним право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_3. звернувся із позовом до ОСОБА_2. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на 1?3 частину будинку. Свої вимоги обґрунтовував тим, що його батько ОСОБА_6. є рідним сином ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини батько не звертався, але фактично прийняв спадщину. ОСОБА_6. помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 березня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3. відмовлено Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 25 грн. 35 коп. у рахунок оплати судового збору та 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь держави 142 грн. 35 коп. у рахунок оплати судового збору.

Рішенням апеляційного суду м. Сімферополя АРК від 27 травня 2009 року рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 березня 2009 року в частині відмови ОСОБА_1. у задоволенні його позовних вимог скасовано. Поновлено ОСОБА_1. строк для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 17 липня 2000 року на ім’я ОСОБА_2. Визнано за ОСОБА_1. та ОСОБА_2. право власності по ? частині будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 березня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Сімферополя АРК від 27 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.