Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа – комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Комінтернівського району м. Харкова, про визнання права користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, і виселення за касаційною скаргою виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2008 року,

У березні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа – комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Комінтернівського району м. Харкова, про визнання права користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона має сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є ОСОБА_5, який мешкав і був зареєстрований у АДРЕСА_1, в якій вона проживала з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з листопада 2004 року та мала намір зареєструвати шлюб, але такої можливості не було, бо ОСОБА_5 загубив паспорт та свідоцтво про народження, а 17 липня 2005 року помер.

Оскільки вона проживала в спірній квартирі як член сім’ї ОСОБА_5 та набула право на користування цією квартирою, просила позовні вимоги задовольнити.

Виконавчий комітет Комінтернівської районної в м. Харкові ради звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та виселення, посилаючись на те, що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова №27-37 від 18 лютого 1997 року було відкрито на ОСОБА_6

У спірній квартирі за життя мешкали та були прописані ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Ні ОСОБА_6Д, ні її син, ОСОБА_5, не зверталися до комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 126 Комінтернівського району м. Харкова з письмовими заявами про вселення ОСОБА_3 до спірної квартири.

Виконавчий комітет Комінтернівської районної в м. Харкові ради вважав, що ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 64, 65 ЖК України не набула права користування жилим приміщенням, та є особою, що самовільно зайняла спірне жиле приміщення, а тому відповідно до вимог ст. 116 ЖК України підлягає виселенню без надання їй іншого жилого приміщення. Просив зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 та її малолітнім сином, ОСОБА_4, право користування квартирою № 2 у будинку №193а по проспекту Гагаріна в м. Харкові.

Зобов’язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Харківській області зареєструвати ОСОБА_3 та її малолітнього сина – ОСОБА_4, у зазначеній квартирі.

У задоволенні зустрічних позовних вимог виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Комінтернівської районної в м. Харкові ради ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім’ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. ст. 64, 65 ЖК України наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним, набувають права користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду.

Згідно зі ст. 106 ЖК України в разі смерті наймача право на визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму належить будь-кому з повнолітніх членів сім’ї.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що зібраними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_3 вселилась до квартири АДРЕСА_1 в 2004 році як член сім’ї наймача ОСОБА_5 за його згодою та постійно проживала з ним однією сім’єю в цій квартирі та вела спільне господарство, а її малолітній син – ОСОБА_4, батьком якого був ОСОБА_5, мешкає в цій квартирі з дня свого народження, 20 жовтня 2005 року.

Судом першої інстанції також було встановлено, що перешкодою своєчасної реєстрації ОСОБА_3 у спірній квартирі було те, що ОСОБА_5 загубив паспорт та свідоцтво про народження, а 17 липня 2005 року помер.

За таких обставин суд першої інстанції вимоги зустрічного позову визнав недоведеними й дійшов правильного висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ст. ст. 335, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2008 року відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.