Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Маріупольгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 3 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2009 року,

У травні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Маріупольгаз" (далі – ВАТ "Маріупольгаз") звернулось до суду з указаним позовом, зазначаючи, що відповідачі мешкають у будинку АДРЕСА_1 та є споживачами послуг із постачання природного газу, які їм надає позивач. Оскільки відповідачі оплачували послуги з газопостачання не в повному обсязі, у них утворилась заборгованість за період з 1 березня 2005 року до 1 березня 2008 року в розмірі 711 грн. 25 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 3 грудня 2008 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. на користь ВАТ "Маріупольгаз" заборгованість за послуги з газопостачання за період з 1 березня 2005 року до 1 березня 2008 року в розмірі 711 грн. 25 коп. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. на користь ВАТ "Маріупольгаз" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 10 грн. з кожного, а на користь держави – судовий збір по 17 грн. з кожного.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2. і ОСОБА_3. скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ "Маріупольгаз" до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання відмовлено. Рішення районного суду в частині стягнення заборгованості й судових витрат із ОСОБА_1. змінено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Маріупольгаз" заборгованість за послуги з газопостачання за період з 1 травня 2005 року до 1 березня 2008 року в розмірі 541 грн. 84 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а на користь держави – судовий збір у розмірі 51 грн.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень у частині стягнення з нього заборгованості за послуги з газопостачання та судових витрат і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1., апеляційний суд виходив із того, що наданий ВАТ "Маріупольгаз" розрахунок заборгованості відповідача за послуги з газопостачання є неправильним, тому провів свій розрахунок заборгованості з урахуванням установлених у законному порядку норм споживання газу.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Частиною 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію" визначено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.

Однак апеляційний суд під час проведення розрахунку заборгованості не звернув уваги на те, що ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію" у вказаній редакції прийнята Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , в якому зазначено, що ст. 22 ч. 4 Закону України "Про міліцію" доповнюється словами "в межах норм, встановлених законодавством" (п. 68, розділ ІІ). Ці зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року та діяли до 22 травня 2008 року – дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України у справі № 1-28/2008 щодо неконституційності їх положень.

Тобто до 1 січня 2008 року ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію" не містила положення щодо норм користування житлово-комунальними послугами працівниками міліції та членами їх сімей і знижка надавалась на весь обсяг спожитих комунальних послуг.

За таких обставин апеляційним судом під час проведення розрахунку заборгованості відповідача за послуги з газопостачання за період з 1 травня 2005 року до 1 березня 2008 року помилково застосовано норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до правовідносин, які виникли в 2005-2007 роках.

Ураховуючи викладене, визнати рішення апеляційного суду в частині визначення розміру заборгованості за послуги з газопостачання та стягнення судових витрат законним і обґрунтованим не можна, тому воно в цій частині підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині судові рішення не оскаржувались.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Маріупольгаз" заборгованості за послуги з газопостачання за період з 1 травня 2005 року до 1 березня 2008 року в розмірі 541 грн. 84 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а на користь держави – судового збору в розмірі 51 грн. скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.