Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, про відшкодування шкоди завданої здоров’ю у зв’язку з нещасним випадком на виробництві,

У лютому 2002 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 26 лютого 2001 року о 10 годині 20 хвилин під час виконання трудових обов’язків на ВАТ "Дніпрометиз" одержав виробничу травму, про що був складений акт по формі Н-1 та висновком МСЕК від 26 червня 2002 року йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності і встановлена ІІ група інвалідності. Підприємством нарахована та виплачена сума одноразової допомоги у розмірі 6 400 грн.

Проте із розміром суми одноразової допомоги ОСОБА_6 не погоджується та вважає, що підприємством вона було нарахована та виплачена у порушення "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (472-93-п) , та просив стягнути на свою користь суму недонарахованої одноразової допомоги у розмірі 15 504 грн. 80 коп.

Крім того, у період його трирічного перебування у лікарні ним було витрачено на своє лікування 2 457 грн., яку ОСОБА_6 також просив стягнути на свою користь, а також кошти потрібні йому для догляду за ним, та на одержання автомобіля, право на який він, як інвалід по трудовому каліцтву отримав у зв’язку із вищевказаним нещасним випадком на виробництві. Також просив стягнути на свою користь 35 тис. грн. моральної шкоди та зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України в м. Дніпропетровську забезпечити його транспортним засобом, щодо керування яким він має відповідні медичні показання.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2008 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року у частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди скасовано.

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську на користь позивача моральну шкоду у розмірі 35 тис. грн.

Зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську перерахувати на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вартість автомобіля з ручним керуванням марки "Славута – 110387" у розмірі 30 900 грн. для подальшого забезпечення позивача транспортним засобом. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Позивач судові рішення у касаційному порядку не оскаржував.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову ОСОБА_6 в частині стягнення на його користь 35 тис. моральної шкоди, апеляційний суд правильно виходив з того, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача вперше виникло 26 червня 2002 року після встановлення висновком МСЕК 80 % втрати працездатності, а положення п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п. 22 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було призупинено дію абз. 4 ст. 1 підпункту"е" пункту 1 частини першої ст. 21, частини 3 статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності", діє лише в 2006 та 2007 році та зворотної сили немає, тому заподіяна позивачу моральна шкода підлягає стягненню незалежно від часу настання страхового випадку.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності Законами України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Проте з висновками суду апеляційної інстанції в частині зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську перерахувати на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вартість автомобіля з ручним керуванням марки "Славута – 110387" у розмірі 30 900 грн. для подальшого забезпечення позивача транспортним засобом погодитися не можна.

Механізм безоплатного забезпечення інвалідів автомобілями визначений у Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) .

Пунктом 25 зазначеного порядку визначено коло осіб, які мають право на позачергове забезпечення автомобілем.

У п. 27 Порядку (999-2006-п) визначено, що у порядку загальної черговості автомобілями забезпечуються інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем; інші інваліди, які мають відповідні медичні показання.

У порушення вимог ст. 213 ЦПК України суд апеляційної інстанцій не перевірив, чи має ОСОБА_6 право на позачергове забезпечення автомобілем та чи входить він до переліку осіб, визначених у п. 25 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (999-2006-п) , які користуються позачерговим правом на забезпечення транспортним засобом.

Також поза увагою суду залишилися пояснення відповідача про те, що згідно висновку МСЕК від 29 квітня 2003 року та відповідно до вимог п.п. 32-35 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (999-2006-п) ОСОБА_6 як інвалід внаслідок трудового каліцтва взятий на облік управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська Дніпропетровської області, які мають право на безоплатне забезпечення автомобілем та знаходиться на обліку за № 13, тому згідно з вимогами чинного законодавства не може бути забезпечений автомобілем раніше ніж інші інваліді, які перебувають у черзі перед ним. Права на отримання позивачем автомобіля відповідач не оспорює.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську перерахувати на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вартість автомобіля з ручним керуванням марки "Славута – 110387" у розмірі 30 900 грн. для подальшого забезпечення позивача транспортним засобом підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2008 року в частині зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську перерахувати на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вартість автомобіля з ручним керуванням марки "Славута – 110387" у розмірі 30 900 грн. для подальшого забезпечення позивача транспортним засобом скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.