Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі", ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про повернення безпідставно отриманих грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 1 червня 2009 року,

У червні 2008 року суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі", ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором купівлі-продажу.

Зазначав, що 30-31 травня 2007 року він, будучи приватним підприємцем і здійснюючи роздрібну торгівлю запасними частинами для транспортних засобів різних видів, передав ОСОБА_2., діючому на підставі довіреності від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі", запчастини вартістю 32 697 грн. 60 коп.

Посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" не сплатило вартість отриманих запчастин, просив стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" та ОСОБА_2 32 697 грн. 60 коп. вартості запчастин.

У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" звернулось до суду з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

Зазначало, що 2 травня 2007 року начальнику відділу транспортної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" ОСОБА_2. було видано довіреність для отримання від приватного підприємця ОСОБА_1 запчастин вартістю 12 270 грн.

Посилаючись на те, що на розрахунковий рахунок суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 помилково було перераховано 16 032 грн. 50 коп., просило зобов`язати його повернути безпідставно отримані кошти.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" на його користь 32 692 грн. 60 коп. вартості запчастин та 356 грн. 98 коп. понесених судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення коштів за договором купівлі-продажу з ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 1 червня 2009 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2009 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" про стягнення коштів за договором купівлі-продажу та зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів скасовано. Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" про стягнення коштів за договором купівлі-продажу та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат Кулиничі" до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів закрито з підстав, передбачених ч. 1 ст. 310 ЦПК України. У решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 332, 335, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 1 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.