розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – Запорізька міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою,

У березні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона та відповідачі є співвласниками будинку АДРЕСА_1, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22 грудня 2005 року за цим будинком закріплено земельну ділянку загальною площею 0, 1025 га, зокрема 0, 1000 га присадибної ділянки та 0, 0025 га для городництва, розмір їх із відповідачами часток у праві власності на будинок було визначено рішенням суду від 27 листопада 2006 року, але вони не можуть дійти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою.

Позивачка просила визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 й виділити їй у користування ділянку відповідно до розміру її частки в праві власності на будинок, яка складає 17/50 частин.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2009 року, позов задоволено й постановлено визначити порядок користування земельною ділянкою по вул. Клубній, 14 у м. Запоріжжя між позивачкою та відповідачами відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 116 від 5 грудня 2007 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2009 року залишити без змін.