Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 6 серпня 2008 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1. і ОСОБА_2 звернулися до суду з названими позовами.

Позивачі зазначали, що ОСОБА_3 неодноразово поширювала про них неправдиві відомості шляхом направлення письмових звернень до Відкритого акціонерного товариства "Енергетичної компанії "Чернівціобленерго" (далі – ВАТ ЕК "Чернівціобленерго"), прокуратури Кельменецького району Чернівецької області, Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області, Чернівецької обласної державної адміністрації, в яких повідомляла про те, що вони розкрадають електроенергію.

Оскільки поширювані ОСОБА_3. відомості не відповідають дійсності, порочать їх честь і гідність, ОСОБА_1. і ОСОБА_2 просили суд зобов’язати ОСОБА_3. спростувати неправдиву інформацію шляхом направлення відповідачкою відповідних листів до ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", прокуратури Кельменецького району, Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області, Чернівецької обласної державної адміністрації із зазначенням, що вони не є розкрадачами електроенергії, а також стягнути з відповідачки на користь кожного з них по 1000 грн. на відшкодування завданої такими діями моральної шкоди.

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2008 року позови ОСОБА_1. і ОСОБА_2 об’єднані в одне провадження.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 червня 2008 року позови задоволено частково: визнано такими, що порушують право на повагу до честі й гідності позивачів та не відповідають дійсності поширені ОСОБА_3. відомості про те, що позивачі крадуть електроенергію; зобов’язано відповідачку спростувати ці відомості шляхом направлення в Чернівецьку обласну державу адміністрацію відповідного листа; стягнуто з відповідачки на користь кожного позивача по 75 грн. компенсації моральної шкоди та судові витрати, а в решті вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 6 серпня 2008 року рішення місцевого суду в частині задоволення позовів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволені цих вимог відмовлено, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. і ОСОБА_2 просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив із того, що ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", прокуратура Кельменецького району та Кельменецький РВ УМВС України в Чернівецькій області є установами, які наділені владними повноваженнями щодо поновлення законності в сфері енергопостачання та застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, а тому звернення відповідачки до цих органів не може вважатися поширенням недостовірної інформації. Оскільки Чернівецька обласна державна адміністрація не є державним чи правоохоронним органом, який наділений владними повноваженнями щодо вирішення порушених відповідачкою питань, то звернення відповідачки до цього органу є поширенням щодо позивачів недостовірної інформації, яка порочить їх честь і гідність, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволених вимог і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що звернення відповідачки до Чернівецької обласної державної адміністрації в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , не є поширенням недостовірної інформації.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вбачається, що спір виник з приводу направлення ОСОБА_3. скарг до ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", прокуратури Кельменецького району, Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області, Чернівецької обласної державної адміністрації щодо крадіжок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 електроенергії.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 (v008p710-03) (справа про поширення відомостей).

Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) ).

Апеляційний суд, переглядаючи справу, дійшов обґрунтованого висновку про те, що Чернівецька обласна державна адміністрація є компетентним органом у вирішені питань щодо розгляду скарг громадян з приводу порушення їх законних прав і інтересів.

Однак поза увагою апеляційного суду залишився той факт, що на час звернення Неверянської Л.І. до Чернівецької обласної державної адміністрації її звернення щодо розкрадання позивачами електричної енергії, викладені в листах до ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", прокуратури й органів міліції, були перевірені працівниками РЕМ ВАТ ЕК "Чернівціобленерго" та не знайшли свого підтвердження, про що відповідачку було повідомлено.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 213, 214 і 303 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на те, що звернення відповідачки до ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", державних і правоохоронних органів були неодноразовими, що на такі звернення вона отримувала відповідні відповіді, та не вирішив питання, чи були повторні звернення відповідачки, зокрема до Чернівецької обласної державної адміністрації, викликані наміром виконати свій громадський обов'язок, чи були у відповідачки для цього обґрунтовані підстави, чи такі звернення направлялися з метою поширити неправдиву інформацію про позивачів.

За таких обставин, ухвалене апеляційним судом рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 6 серпня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.