розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат та зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити перерахування суми щомісячних страхових виплат за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 17 березня 2009 року й ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня

У листопаді 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (далі – ВАТ "Краснодонвугілля"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі – відділення ВДФССНВВПЗ України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з відділення ВДФССНВВПЗ України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість із щомісячних страхових виплат у розмірі 31 589 грн., 63 коп. та зобов’язати відділення ВДФССНВВПЗ України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області провести перерахування суми щомісячних страхових виплат виходячи з базової суми в розмірі 439 грн.

63 коп. з подальшим коригуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Зазначав, що при розрахунку розміру середньомісячного заробітку, з якого нараховані компенсаційні виплати, не в повному обсязі були застосовані накази та розпорядження Міністерства вугільної промисловості України й Міністерства палива та енергетики України про підвищення заробітної плати, що вплинуло на її середній розмір, виходячи з якого йому нараховувалась компенсація втраченого заробітку.

Посилаючись на викладене, позивач просив його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 17 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено. Зобов’язано відділення ВДФССНВВПЗ України в

м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити ОСОБА_1. перерахування суми щомісячної страхової виплати, починаючи з 1 квітня 2001 року, виходячи з базової суми 439 грн. 63 коп. станом на 1 квітня 2001 року з подальшим коригуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному чинним законодавством, та, починаючи з 1 грудня 2008 року, продовжити позивачу виплату щомісячних страхових виплат у визначеному на 1 грудня 2008 року розмірі з подальшим коригуванням суми щомісячної страхової виплати відповідно до вимог чинного законодавства України. Стягнуто з відділення ВДФССНВВПЗ України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1. заборгованість із щомісячних страхових платежів за період з 1 грудня 2005 року до 1 грудня 2008 року в сумі 31 589 грн. 63 коп.

Відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 17 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня

2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що з 1994 року до дня звернення до суду під час перерахування ОСОБА_1. сум страхових виплат підприємством – шахтою "Дуванна", яка зараз входить до складу ВАТ "Краснодонвугілля", не застосовувалися коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємства. Після передачі підприємством документів до відділення ВД ФССНВВПЗ України в м. Краснодоні й Краснодонському районі Луганської області останнє також продовжувало неправильно виплачувати позивачеві суми відшкодування шкоди, тому вони підлягають перерахуванню та стягненню.

Проте з таким висновком судів у повній мірі погодитися не можна.

Відповідно до п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаної з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (472-93-п) , перерахування розміру відшкодування шкоди проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств. При цьому перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Згідно зі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ) з 1 квітня 2001 року страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (діючого на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) – у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

Судом установлено, що з 1962 року до 1987 року ОСОБА_1. працював на шахті "Дуванна", яка зараз входить до складу ВАТ "Краснодонвугілля", на підземних роботах, пов’язаних зі шкідливими небезпечними умовами праці, прохідником. 5 жовтня 1992 року висновком медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК)

ОСОБА_1. було встановлено стійку втрату 20 % професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, а висновком МСЕК від 22 вересня 1994 року – стійку втрату 25 % професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням безстроково.

Наказом директора шахти "Дуванна" від 4 жовтня 1994 року № 456 ОСОБА_1. було визначено середньомісячну заробітну плату в розмірі 3 887 362 крб. та встановлено щомісячну виплату з відшкодування втрати працездатності в розмірі 3 887 362 крб. х 25 % = 971 840 крб.

Згідно з довідкою про нарахування розмірів відшкодування шкоди позивачеві з 1 жовтня 1994 року призначено відшкодування в розмірі 1 053 026 крб., однак указана довідка суперечить наказу шахти від 4 жовтня 1994 року № 456, тому оцінена судом критично.

Накази про подальші перерахування ОСОБА_1. сум щомісячного відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання на підприємстві не видавались. Щомісячні регресні виплати позивачеві проводились на підставі визначеного середнього заробітку без застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

З висновком суду про наявність підстав для перерахування щомісячних платежів та стягнення суми недоплати погодитися не можна, оскільки, змінюючи розмір щомісячних виплат, суд, перевіряючи, чи відбувалося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, лише частково дослідив довідку, надану структурним підрозділом ВАТ "Краснодонвугілля" – шахтою "Дуванна", і, перераховуючи розмір відшкодування шкоди, застосував лише коефіцієнти, які були фактично застосовані на підприємстві в період з жовтня 1994 року до жовтня

1996 року, хоча в довідці йшлося про період з лютого 1992 року до квітня 2001 року; не з’ясував розмір середнього заробітку за професією позивача на підприємстві на кожний момент підвищення тарифних ставок протягом повного календарного місяця або в перерахуванні на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не визначився з відповідністю розміру суми відшкодування, нарахованої ОСОБА_1., граничним сумам середньої заробітної плати (доходу).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які апеляційним судом усунені не були, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв’язку з викладеним рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити частково.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 17 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 5 жовтня 2009 року скасувати.

Справу ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат та зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити перерахування суми щомісячних страхових виплат передати на новий розгляд до суду першої інстанції.