Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою державної податкової адміністрації України у м. Києві (далі – ДПА України у м. Києві) про розкриття відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (далі – ВАТ АБ "Укргазбанк") інформації, яка містить банківську таємницю щодо товариства з обмеженою відповідальністю"А.Т АГРОПРОМІНВЕСТ" (далі – ТОВ"А.Т АГРОПРОМІНВЕСТ"),

У лютому 2008 року ДПА України у м. Києві звернулася до суду із заявою, в якій просила зобов’язати ВАТ АБ "Укргазбанк" розкрити банківську таємницю по рахунку № 260074941, який належить ТОВ "А.Т. АГРОПРОМІНВЕСТ" за період з 21 листопада 2002 року по 1 січня 2008 року із зазначенням руху коштів їх відправника і одержувача, призначення платежу з розшифровкою контрагентів, посилаючись на те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року встановлені обставини протиправної діяльності цього товариства та створення підприємства невстановленими особами.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року заяву ДПА України у м. Києві залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2008 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПА України у м. Києві ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм процесуального та матеріального права та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ДПА України у м. Києві, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що банк не повинен надавати запитувану заявником інформацію, оскільки заявник не надав достовірних доказів проведення перевірки зазначеного ним платника податків та звернувся із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю передчасно, не використавши усі заходи, передбачені діючим законодавством.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" передбачено право органу державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи гне мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта, та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, а також відомості стосовно комерційної діяльності клієнта (пп. 2, 6 ч.2 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Статтею 62 цього ж Закону визначено порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до ч. 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону).

За змістом зазначених норм закону рішення суду про розкриття банківської таємниці та письмова вимога органу Державної податкової служби України є окремими й самостійними підставами для розкриття банком банківської таємниці.

Розглядаючи справу суди на зазначені положення законів уваги не звернули, та не врахували того, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року у кримінальній справі № 1-1364/2007 встановлено, що діяльність ТОВ "А.Т. АГРОПРОМІНВЕСТ" здійснювалась протиправно та суперечила соціально-економічним інтересам держави та суспільства, також не врахували того, що товариство за юридичною адресою відсутнє, і у податкового органу немає можливості здійснити щодо товариства контролюючі функції, які покладені на них чинним законодавством та дійшли необґрунтованих висновків про те, що податкова адміністрація не вжила всіх необхідних заходів для проведення перевірки товариства та звернулася із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, передчасно, не використавши усі заходи, передбачені діючим законодавством.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу державної податкової адміністрації України у м. Києві задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.