Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 10 грудня 2006 року о 3 годині 30 хвилин у місті Харкові ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем "Опель-Вектра", номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем "ЗІЛ", номерний знак НОМЕР_2. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув його син, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був пасажиром автомобіля "Опель-Вектра", інші пасажири - отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 липня 2007 року кримінальну справу за обвинуваченням відповідача в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу (далі - КК України (2341-14) ), закрито у зв’язку із застосуванням до нього п. "б" ст. 1 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію".

Матеріальна шкода йому як потерпілому відшкодована відповідачем у повному обсязі в розмірі 60 000 грн.

Позивач указував, що померлий ОСОБА_8 був його єдиним сином, надією на матеріальне утримання після досягнення ним похилого віку. Після смерті сина його звичайний побут порушився, під його керівництвом улаштовувався бізнес, для цієї мети він був введений до керівництва товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "АККО". Зі смертю сина ОСОБА_8 припинився рід ОСОБА_6, який має глибоке історичне коріння, оскільки видатні ОСОБА_6 внесені до регіонального рейтингу проекту "Харків’янин сторіччя". Напередодні трагедії син готувався до весілля. Смерть сина викликала в нього шоковий стан і він на деякий час перестав керувати бізнесом, унаслідок чого ТОВ "АККО" залишилося без керівництва та опинилося на межі банкрутства.

Посилаючись на те, що смерть сина викликала в нього глибокі душевні страждання, позивач просив стягнути на його користь із відповідача 1 млн. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 січня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто на його користь із відповідача 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року рішення районного суду змінено: зменшено розмір відшкодування моральної шкоди до 150 000 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд правильно виходив із того, що шкоду завдано незаконними діями відповідача, які визнані такими на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 липня 2007 року.

Проте не можна погодитися з висновком суду щодо визначення розміру стягнутої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України та роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_7 на користь позивача 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд не в повній мірі врахував вищезазначені вимоги закону, не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, а тому колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 50 000 грн.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2008 року змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди зі 150 000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.