Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя та поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна особистою власністю, визначення часток у спільному майні подружжя та поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 вересня 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив визначити частки у спільному майні подружжя та провести поділ вказаного майна між ним та його колишньою дружиною – відповідачкою у справі ОСОБА_2

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила визнати нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 – її особистою власністю, визначити частки в спільному майні подружжя та провести поділ спільного майна між нею та відповідачем.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 вересня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від

10 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.