Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Луспеника Д.Д., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" – про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року,

У липні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він та ОСОБА_2. 12 вересня 2006 року уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Оскільки під час укладення зазначеного договору він знаходився у важкому психологічному стані та не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, просив визнати недійсним зазначений договір та визнати право власності на цю квартиру.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2008 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_4., як спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_1., просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.