розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Насінневе" про зміну підстави звільнення, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Насінневе" на рішення апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2009 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Насінневе" про зміну підстави та дати звільнення, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У заяві зазначав, з 16 травня 2005 року працював у відповідача ветеринарним фельдшером Чапаївського відділку товариства. Наказом від 25 вересня 2006 року його було звільнено з роботи з 21 червня 2006 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України - прогул без поважних причин.

Посилаючись на те, що прогулу він не вчиняв та був відсутній на роботі з поважних причин – у зв’язку з хворобою й лікуванням, а 13 вересня 2006 року направив на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням за станом здоров’я, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 14 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2009 року рішення місцевого суду змінено: змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з роботи з п. 4 ст. 40 КЗпП України на ч. 1 ст. 38 КЗпП України – звільнення за власним бажанням з 13 вересня 2006 року. Стягнуто з ВАТ "Насінневе" на користь ОСОБА_1 2 025 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Насінневе", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Насінневе" відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2009 року залишити без змін.