Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідачки борг у розмірі 29 344 грн. 70 коп.

Зазначав, що 31 березня 2006 року відповідачка взяла у нього в борг суму в розмірі 19 250 грн., що на той час було еквівалентно 3 811 доларів США. У строк, визначений договором позики – до 31 березня 2009 року – борг ОСОБА_2 не повернула, у зв’язку із чим він був змушений звернутися до суду з цим позовом.

Розраховуючи розмір суми боргу, позивач виходив із того, що на день звернення до суду вартість 100 доларів США, відповідно до встановленого Національним Банком України курсу, становить 770 грн.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня

2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача суму боргу в розмір 19 250 грн., проценти від суми боргу в розмірі 577 грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 198 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2009 року рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2009 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 293 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від

9 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.