розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Бершадське районне бюро технічної інвентаризації", третя особа – ОСОБА_2, про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 4 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року,

У вересні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що наказом начальника комунального підприємства "Бершадське районне бюро технічної інвентаризації" (далі – КП "Бершадське БТІ") від 1 лютого 2007 року № 6-а її було прийнято на роботу до відповідача на посаду інженера 2 категорії. Наказом від 7 серпня 2008 року № 6 до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з підстав відмови в наданні для огляду справ, які перебували в її віданні. Наказом від 15 серпня 2009 року № 29 її було звільнено із займаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Просила визнати незаконними накази від 7 серпня 2008 року № 6 та від 15 серпня 2008 року № 29, поновити її на роботі на посаді інженера 2 категорії, стягнути з КП "Бершадське БТІ" на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16 серпня 2008 року до дня поновлення на роботі та відшкодувати моральну шкоду в сумі 15 тис. грн.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 4 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку є суттєві порушення норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення є законними і обґрунтованими, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, виходячи зі змісту цієї норми необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише при умові, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов’язків воно не знято і не погашено.

При цьому під час розгляду справи роботодавець зобов’язаний довести правильність застосування ним всіх попередніх дисциплінарних стягнень та факт вчинення працівником нового порушення трудових обов’язків, якими він обґрунтовував наказ про звільнення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. працювала інженером 2 категорії в КП "Бершадське БТІ" з 1 лютого 2007 року.

Згідно з посадовими обов’язками інженера, затвердженими начальником КП "Бершадське БТІ" 8 лютого 2007 року, інженер підпорядковується головному інженеру й виконує у встановлені строки роботи по технічній інвентаризації і державній реєстрації об’єктів нерухомості, які належать фізичним та юридичним особам у місті Бершаді та селах Бершадського району.

Інженер самостійно обслуговує підпорядковану територію згідно з графіком; перевіряє розрахунки із замовниками; веде облік та зберігання інвентаризаційних справ, реєстрових та облікових книг, інших документів і матеріалів, які надходять до нього, несе відповідальність за розрахунки за проведену роботу; щомісячно звітує про виконану роботу; підпорядковується Правилам внутрішнього трудового розпорядку.

ОСОБА_1. з посадовими обов’язками та правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена (а.с. 368-373).

Наказом від 15 серпня 2008 року № 29 ОСОБА_1. звільнена із займаної посади.

Підставою для звільнення в наказі зазначено систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, з посиланням на накази від 29 лютого 2008 року № 3 та від 7 серпня 2008 року № 6 (а.с. 8).

Наказом від 29 лютого 2008 року № 3 ОСОБА_1. оголошено догану за порушення термінів виготовлення документації, численні письмові та усні скарги громадян без зазначення конкретних фактів часу їх вчинення.

Наказом від 7 серпня 2008 року № 6 ОСОБА_1. оголошено догану за грубі порушення в проведенні оцінки нерухомого майна, відмови в наданні для огляду справ, які знаходяться в роботі, невиконання планових завдань без зазначення конкретних порушень (а.с. 7).

Виходячи з аналізу змісту норми п. 2 ст. 40 КЗпП України під час оцінки законності застосування до ОСОБА_1. дисциплінарних стягнень, які стали підставою для звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суди повинні були врахувати положення ст. ст. 147- 149 КЗпП України, відповідно до яких роботодавець має право застосувати до працівника дисциплінарне стягнення в межах передбаченого строку й лише за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

У силу ст. 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарних проступків.

Так, за наказом від 29 лютого 2008 року № 3 до ОСОБА_1. було застосовано дисциплінарне стягнення за порушення термінів виготовлення документації, численні письмові та усні скарги громадян, однак у наказі не зазначено, які конкретні порушення стали підставою для застосування вказаного дисциплінарного стягнення.

Визнаючи законність і обґрунтованість застосування до ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення за наказом від 29 лютого 2008 року № 3, суди виходили з доведеності фактів винного порушення нею трудових обов’язків протягом 2007-2008 років, зокрема порушення строків виготовлення технічної документації жителям с. Маньківка: ОСОБА_3., ОСОБА_4. ОСОБА_5. (а.с. 188-194, 195-201, 202-209, 210-244).

Беручи до уваги надані відповідачем інші докази порушення ОСОБА_1. трудових обов’язків (скарги громадян на строки виготовлення документів від 5 листопада 2007 року, від 7 травня 2007 року), суди не перевірили й не дали оцінки цим доказам з точки зору дотримання відповідачем вимог ст. 148 КЗпП України щодо строку застосування дисциплінарного стягнення за ці порушення, ураховуючи те, що про ці скарги власнику стало відомо в день їх надходження (а.с. 109, 111-113, 272).

Наказом від 7 серпня 2008 року № 6 ОСОБА_1. було оголошено догану за грубі порушення в проведенні оцінки нерухомого майна; відмови в наданні для огляду справ, які знаходяться в роботі; невиконання планових завдань.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення зазначено доповідні записки головного інженера КП "Бершадське БТІ" від 21 липня 2008 року, від 25 липня 2008 року, від 30 липня 2008 року та 7 серпня 2008 року (а.с. 7).

Дійшовши висновку про законність зазначеного наказу, суд усупереч вимогам ст. ст. 214, 215 ЦПК України та роз’ясненням, викладеним у пп. 4, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , обмежився викладенням у рішенні узагальнюючого висновку про порушення ОСОБА_1. строків виготовлення технічної документації, порядку оцінки нерухомого майна, невиконання планових завдань, не зазначивши, коли і які конкретно порушення трудових обов’язків допустила ОСОБА_1., щодо яких застосовано дисциплінарне стягнення та якими саме доказами підтверджено ці факти.

Усупереч вимогам ст. ст. 212, 215 ЦПК України суд не дав оцінки доказам сторін як кожному окремо, так і у їх сукупності.

При цьому, суд не дав оцінки доводам позивачки, які заслуговують на увагу про те, що під час перевірки, проведеної комісією Вінницької обласної ради, було встановлено, що в цілому робота інженерів і техніків КП "Бершадське БТІ" є задовільною, але є незначні порушення та відхилення від вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна в оформленні графічних робіт і правильності заповнення бланків, що частково знайшло своє відображення в довідці та листах заступника голови Вінницької обласної ради від 11 вересня 2008 року (а.с. 346-347, 348-350).

Крім того, судом залишені без перевірки й оцінки доводи ОСОБА_1. про причини порушення нею строків виготовлення документів та причин невиконання планових завдань (хвороба, відпустка, невелика кількість закріплених населених пунктів), хоча з’ясування зазначених обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, ураховуючи те, що до дисциплінарної відповідальності, у тому числі із застосуванням дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 3 ст. 40 КЗпП України, працівника може бути притягнуто лише за його винні дії.

Не можна погодитись і з висновком суду про законність наказу від 15 серпня 2008 року № 29 про звільнення ОСОБА_1. з посади згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки в ньому відсутня будь-яка вказівка на те, який саме дисциплінарний проступок став приводом для її звільнення з роботи.

Під час ухвалення рішення суд дійшов висновку про те, що приводом для звільнення ОСОБА_1. стали порушення строків виготовлення технічної документації жителям с. Ставки Бершадського району Вінницької області ОСОБА_6., ОСОБА_7. та іншим особам (без зазначення, яким саме).

Однак судом не перевірено й не дано оцінки доводам ОСОБА_1. про відсутність її вини в недотриманні строку виготовлення технічної документації на замовлення ОСОБА_6. від 6 травня 2008 року – до 17 червня 2008 року у зв’язку з оплатою нею замовлення та надання копії ухвали суду лише 12 серпня 2008 року.

Крім того, із заяви ОСОБА_6., поданої вже після звільнення позивачки – 14 жовтня 2008 року, убачається, що замовлення на виготовлення технічної документації подавалося в 2005 році, проте існував цивільний спір щодо її права власності на будинок (а.с. 115, 429-453).

Що стосується висновку суду про порушення строків виготовлення технічної документації жителю с. Ставки ОСОБА_7., то в матеріалах справи, крім його заяви від 28 серпня 2008 року, відсутні будь-які інші докази на підтвердження вказаного факту, часу його вчинення та часу його виявлення власником (а.с. 116, 117).

Не можна визнати правильним і висновок суду про дотримання вимог ст. 43 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1.

Так, виходячи зі змісту ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, може мати місце лише за попередньою згодою виборного органу первинної професійної організації, яка утворена та діє на підприємстві, членом якої є працівник.

Дійшовши висновку про дотримання норми ст. 43 КЗпП України, суд не дав оцінки тій обставині, що питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1. вирішено загальними профспілковими зборами трудового колективу КП "Бершадське БТІ" – протокол від 15 серпня 2008 року № 2 (а.с. 9-10).

Однак, оскільки за змістом ст. 43 КЗпП України питання про надання згоди на звільнення працівника належить до компетенції виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації, то суду необхідно було з’ясувати, якому саме профспілковому виборному органу КП "Бершадське БТІ" надано право вирішення цього питання взявши до уваги положення Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14) (ст.ст. 37-39 Закону).

Ураховуючи, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального й процесуального права апеляційним судом не усунені, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 4 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Бершадського районного суду Вінницької області.