розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (далі – ВАТ "Павлоградвугілля"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області (далі – Відділення) про скасування наказу, перерахування сум відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і компенсації за порушення строків їх виплати за касаційною скаргою Відділення на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2007 року,

У лютому 1995 року ОСОБА_1. звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до ВАТ "Павлоградвугілля" про скасування наказу, перерахування сум відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і компенсації за порушення строків їх виплати. Позивач зазначав, що, тривалий час працюючи на ДВАТ "Шахта ім. М.І. Сташкова" ДХК "Павлоградвугілля", правонаступником якої є ВАТ "Павлоградвугілля", захворів на професійне захворювання та висновком медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) від 9 серпня 1995 року йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності. Посилаючись не те, що під час нарахування одноразової допомоги та щомісячних виплат ВАТ "Павлоградвугілля" неправильно застосувало законодавство та занизило розмір указаних виплат, просив скасувати наказ від 27 вересня 1995 року № 821 шахти ім. М.І. Сташкова, перерахувати виплати на відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, стягнувши з ВАТ "Павлоградвугілля" 10 910 грн. одноразової допомоги, 42 282 грн. 12 коп. недонарахованих щомісячних виплат та 22 562 грн. 02 коп. компенсації за порушення строків виплати вказаних коштів.

У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділення про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат та компенсації за порушення строків їх виплати, посилаючись на те, що відповідач з 1 березня 2002 року під час вирішення питання про перерахування страхових виплат, які йому сплачуються у зв’язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, неправильно застосовував коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Просив стягнути з Відділення 62 583 грн. 78 коп. недонарахованих страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 31 грудня 2006 року та 7 937 грн. 63 коп. компенсації за порушення строків виплати вказаних коштів, установити розмір щомісячних страхових виплат з 1 березня 2007 року в сумі 3 158 грн. 94 коп.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2007 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Скасовано наказ ВСП "Шахта ім. М.І. Сташкова" ВАТ "Павлоградвугілля" від 27 вересня 1995 року № 821 в частині визначення ОСОБА_1 середнього заробітку в розмірі 211 грн. 02 коп., визначивши його в розмірі 218 грн. 47 коп. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь позивача 596 грн. недонарахованої одноразової допомоги, 7 728 грн. 27 коп. недонарахованих щомісячних виплат на відшкодування шкоди. Стягнуто з Відділення на користь позивача 14 923 грн. 77 коп. у рахунок недонарахованих щомісячних страхових виплат. Зобов’язано Відділення з 1 березня 2007 року щомісяця сплачувати ОСОБА_1 1 797 грн. 55 коп. до наступного перерахування. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Відділення просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1. до Відділення про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У решті – судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга Відділення підлягає задоволенню, а судові рішення – скасуванню в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1. до Відділення про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1. до Відділення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час нарахування позивачу страхових виплат Відділення неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України. При цьому, визначаючи розмір страхової виплати станом на 1 квітня 2001 року, тобто з моменту покладення Законом №1105-XIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) на Відділення обов’язку відшкодування шкоди, суди виходили із суми 513 грн. 38 коп., яку сторонами у справі не оспорено.

Однак з висновками судів в оспорюваній частині визначення коефіцієнта росту середньої заробітної плати не можна погодитися, оскільки вони дійшли їх із порушенням норм матеріального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (чинного на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) – у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що перерахування щомісячних страхових виплат позивачу проводилось відповідно до постанов правління Фонду:

з 1 березня 2002 року на коефіцієнт 1,193;

з 1 березня 2003 року на коефіцієнт 1,182;

з 1 березня 2004 року на коефіцієнт 1,152;

з 1 березня 2005 року на коефіцієнт 1,238;

з 1 березня 2006 року на коефіцієнт 1,203;

у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене перерахування належних ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. до Відділення про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, а в апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що суди під час вирішення спору неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. до Відділення про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 вересня 2007 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат відмовити.