розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року,

У квітні 2009 року позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на її користь аліменти на дочку ОСОБА_3, 2008 року народження в сумі 500 грн. до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 500 грн. щомісячно, починаючи з 6 квітня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.