Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Придніпровська залізниця", третя особа – приватне підприємство "Обрій", про відшкодування збитків та за зустрічним позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" до приватного підприємства "Обрій", ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2009 року,

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі – ДП "Придніпровська залізниця") про відшкодування упущеної вигоди.

Зазначав, що 13 грудня 2001 року між приватним підприємством "Обрій" (далі – ПП "Обрій") та ДП "Придніпровська залізниця було укладено договір оренди частини споруди перону, загальною площею 124,8 кв.м., який знаходиться на залізничному вокзалі м. Мелітополя Запорізької області.

На орендованій частині перону ПП "Обрій" збудувало кафе, яке 10-11 жовтня 2002 року було неправомірно знесене ДП "Придніпровська залізниця".

3 січня 2004 року між ним та ПП "Обрій" укладено договір, за яким ПП "Обрій" відступило йому своє право вимоги до ДП "Придніпровська залізниця" про відшкодування упущеної вигоди.

Посилаючись на те, що за період з 11 жовтня 2002 року по 31 грудня 2003 року за звичайних обставин від діяльності знесеного кафе ПП "Обрій" могло б реально отримати 209 777 грн. 90 коп., просив стягнути з ДП "Придніпровська залізниця" 209 777 грн. 90 коп. на відшкодування упущеної вимоги.

У жовтні 2005 року ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до суду із зустрічним позовом до ПП "Обрій", ОСОБА_1 про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Посилаючись на те, що заміна кредитора у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора не допускається, просило визнати договір про відступлення права вимоги, укладений 3 січня 2004 року між ОСОБА_1. та ПП "Обрій" недійсним.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на його користь 209 777 грн. 90 коп. у рахунок відшкодування завданих збитків. У задоволенні зустрічних позовних вимог ДП "Придніпровська залізниця" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2009 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" задоволено. Визнано укладений між ОСОБА_1. та ПП "Обрій" 3 січня 2004 року договір про відступлення права вимоги недійсним.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.