Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі – АК "Харківобленерго") до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою АК "Харківобленерго" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2009 року,

У жовтні 2007 року АК "Харківобленерго" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 про відшкодування збитків.

Зазначала, що відповідачі порушили Правила користування електричною енергією для населення (далі – Правила), а саме безобліково споживали електричну енергію через самовільне підключення до електромережі шляхом відкритої відпайки до приладу обліку, про що складено акт № 02-12601 від 5 березня 2007 року та нараховано розмір завданих електропостачальнику збитків у сумі 10 125 грн. 93 коп., які й просила стягнути з відповідачів.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної безпідставним пред"явленням позову, посилаючись на те, що відповідальність за збереження приладу обліку несе організація, у віданні якої знаходиться будинок.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2009 року, у задоволенні позову АК "Харківобленерго" відмовлено, зустрічний позов задоволено частково.

У касаційній скарзі АК "Харківобленерго" просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, у зустрічному позові відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачі є споживачами електричної енергії, яку постачає АК "Харківобленерго"; представниками компанії 5 березня 2007 року складено акт № 02-12601 про порушення ними Правил, що полягають у відкритій відпайці до приладу обліку електричної енергії, унаслідок чого електрична енергія споживалася, але приладом обліку не обліковувалася.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в діях відповідачів не вбачається ознак порушень, зафіксованих у акті № 02-12601 від 5 березня 2007 року.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Абзацами 4, 5 п. 53 Правил визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ).

Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (z0782-06) , затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика).

Відповідно до підп. 6 п. 3.1. Методики вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Згідно з підп. "а" п. 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за кількістю днів, а саме у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 (якщо самовільне підключення було здійснено таким чином, що представники енергопостачальника могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку) п. 3.1 Методики – з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

З огляду на наведене, якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на наведені положення уваги не звернув; не встановив та не зазначив у рішенні: чи були допущені відповідачами порушення Правил, якщо так, то в чому саме полягають такі порушення; чи споживалася електрична енергія поза приладом обліку, чи було виявлено відповідачами зовнішнє пошкодження приладу обліку спожитої електроенергії й чи своєчасно останні повідомили про даний факт енергопостачальника; а також суд не з’ясував дати останньої технічної перевірки електроустановки, за наслідком якої можливо було виявити пошкодження приладу обліку; належним чином не вмотивував і не обґрунтував свого висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та наявність підстав для частково задоволення зустрічних позовних вимог.

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2009 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.