Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У листопаді 2007 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 листопада 2006 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_9, який керував вантажним автомобілем "STEYR 19534", номерний знак НОМЕР_1, з автомобільним причепом "ACERMAN", транзитний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_8, загинула дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_10 та син ОСОБА_7 - ОСОБА_11, 1998 року народження, які перебували в якості пасажирів в автомобілі ВАЗ – 21150, номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6

Крім того, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а належний йому автомобіль був пошкоджений. З урахування викладеного позивачі просили стягнути на свою користь із ОСОБА_8 як власника автомобіля завдану матеріальну та моральну шкоду, зокрема: на користь ОСОБА_6 31 805 грн. 05 коп. витрат на поховання; 38 368 грн. 05 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 3 365 грн. вартості газового балона з комплектом для його використання, 2 426 грн. вартості автомагнітоли з колонками, 350 грн. витрат, понесених на проведення автотоварознавчої експертизи, а всього 76 314 грн. матеріальної шкоди та 300 тис. моральної шкоди; на користь ОСОБА_7 200 тис. завданої моральної шкоди, 10 345 грн. витрат на поховання сина.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2008 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 38 368 грн. 05 коп. на відшкодування матеріальних збитків, 9 433 грн. 10 коп. витрат на поховання та 80 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_7 4 550 грн. у рахунок відшкодування витрат на спорудження нагробного пам’ятника та 80 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного Кіровоградської області від 30 вересня 2008 року рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи на користь позивачів із ОСОБА_8 як власника транспортного засобу, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну та моральну шкоду, суди виходили з того, що відповідно до вимог ст. ст. 1187, 1167 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Проте погодитися з такими висновками судів про покладення обов’язку відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду на ОСОБА_8, який є лише власником вантажного автомобіля "STEYR 19534", номерний знак НОМЕР_1, з автомобільним причепом "ACERMAN", транзитний номерний знак НОМЕР_3,не можна.

Судами встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_9, вина якого у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2007 року.

Крім того, на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 у трудових відносинах із власником вантажного автомобіля ОСОБА_8 не перебував, довіреності на управління цим транспортним засобом не мав, а керував ним із дозволу його власника – відповідача ОСОБА_8, який знаходився в указаному автомобілі в якості пасажира.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).

Згідно в вимогами п. 2.2. Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом, відповідно до вимог Правил.

З яких саме правових підстав суди поклали майнову та моральну шкоду не на володільця джерела підвищеної небезпеки, а на його власника, який не є винним у цій дорожньо-транспортній пригоді, суди правового обґрунтування не навели.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного Кіровоградської області від 30 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.