розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до АБ "Експресс-Банк" про повернення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, у зв’язку з наявністю у нього простроченої заборгованості відповідач звернувся до суду із позовом про стягнення з нього заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом, пені та штрафу у розмірі 21 тис. грн. Позивач зазначив про те, що не був належним чином повідомлений про нарахування штрафу, тому просив стягнути з відповідача суму сплаченого штрафу в розмірі 21 тис. грн.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року залишити без змін.