Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Центр Україна", треті особи: Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів, закрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія", про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Центр Україна" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року, окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року й за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від

8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТОВ "Інфініті Центр Україна", в якому неодноразово змінюючи позовні вимоги остаточно просив стягнути з відповідача вартість гарантійного ремонту двигуна його автомобіля в розмірі 102 838 грн., вартість неналежного технічного обслуговування, оплаченого ним 10 січня 2008 року, в сумі 1 730 грн., а також 1 372 753 грн. 80 коп. пені за прострочення виконання робіт по ремонту двигуна.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Інфініті Центр Україна" на користь ОСОБА_1 суму вартості ремонту в розмірі 102 820 грн., витрати, пов’язані з проведенням експертизи, в розмірі 5 630 грн., а всього 108 450 грн. 40 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.

Окремою ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року доведено до відома Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів виявлені судом порушення для вжиття передбачених законом заходів для відновлення прав позивача ОСОБА_1

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року та окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року залишено без змін.

ТОВ "Інфініті Центр Україна" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року, окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення Печерського районного суду м. Києва від

8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Центр Україна" та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року, окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.