Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Барсукової В.М., Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації про поновлення на роботі на посаді директора та вчителя математики Малочернятинського навчально – виховного об’єднання "Дошкільний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів", стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації про поновлення на роботі на посаді директора та вчителя математики Малочернятинського навчально – виховного об’єднання "Дошкільний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів", стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2009 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним посилання в наказі начальника відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації № 17-к від 3 березня 2009 року про звільнення ОСОБА_1. за п.3 ст. 40 КЗпП України. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про повне задоволення позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.