Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради, треті особи: Вільногірська центральна міська лікарня, ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу й час перебування на іншій посаді, відшкодування моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради, треті особи: Вільногірська центральна міська лікарня, ОСОБА_3, міський голова Федоренко Віталій Павлович, Головне управління охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування розпоряджень тимчасово виконуючого обов’язки міського голови за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року,

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано пп 1, 2 розпорядження тимчасово виконуючого обов’язки міського голови, секретаря Вільногірської міської ради, від 14 лютого 2008 року № 24-к щодо скасування розпорядження виконуючого обов’язки міського голови ОСОБА_2 від 30 листопада 2007 року № 170-к та поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов’язки головного лікаря Вільногірської центральної міської лікарні та п. 1 розпорядження тимчасово виконуючого обов’язки міського голови, секретаря Вільногірської міської ради, від 25 лютого 2008 року № 36-к "Про переведення ОСОБА_3" щодо звільнення ОСОБА_3 із посади головного лікаря Вільногірської центральної міської лікарні. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження виконуючого обов’язки міського голови ОСОБА_2 від 30 листопада 2007 року № 170-к. Стягнуто з виконавчого комітету Вільногірської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 050 грн. 88 коп., моральну шкоду в розмірі 300 грн. та судові витрати в розмірі 800 грн. У іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_2. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.