Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Перша Рівненська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2008 року,

У травні 1995 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат – ОСОБА_4 після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, автомобіля "Москвич" та предметів домашнього вжитку. Спадкоємців першої черги за законом немає. Вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та дізналась, що 1 листопада 2004 року ОСОБА_4 перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Рівненській міській лікарні, склав заповіт на ім’я ОСОБА_5., яка є його та її сестрою. Вважала, що на час складання заповіту ОСОБА_4. не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними, оскільки перебував у тяжкому стані та приймав ліки, що містили наркотичні речовини.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати з підстав ст. 55 ЦК України 1963 року зазначений заповіт недійсним.

У ході судового розгляду 27 червня 1997 року померла позивачка ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_1, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла відповідачка ОСОБА_5., правонаступником якої є ОСОБА_2

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 5 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що ні ОСОБА_3, ні її правонаступником, ОСОБА_1, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України не було надано достовірних і достатніх доказів про те, що померлий ОСОБА_4. на момент складання заповіту перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.