Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, про зміну договору найму жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2009 року,

ОСОБА_1. звернувся до суду в порядку ст.ст. 103, 104 ЖК України із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 На підставі рішення Білгород-Дністровського міськвиконкому № 456 від 14 квітня 1990 року до його квартири №7 було приєднано звільнену однокімнатну квартиру № 6, житловою площею 17,81 кв.м., та встановлено вважати квартиру № 7 ізольованою, яка складається із двох кімнат житловою площею 32,81 кв.м., кухні 6,18 кв.м, коридору 3,83 кв.м., підсобного приміщення 2,2 кв.м.

З метою послідуючої приватизації житла просив йому виділити з квартири № 7 наступні приміщення: житлову кімнату площею 15,0 кв.м, кухню площею 6,18 кв.м, підсобне приміщення площею 2,2 кв.м, відповідачам виділити житлову кімнату площею 17,81 кв.м, коридор залишити в загальному користуванні.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Вирішуючи спір, суди правильно встановили, що самостійним предметом договору найму не можуть бути: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі, частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо), в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2009 року, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.