Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі – Відділення) про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при вирішенні питання про перерахування страхових виплат, які йому сплачуються у зв’язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, Відділення неправильно застосовувало коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Просив стягнути з Відділення 7 052 грн. 39 коп. недонарахованих страхових виплат та зобов’язати Відділення з 1 березня 2006 року щомісяця сплачувати йому страхові виплати в розмірі 1 076 грн. 85 коп.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2007 року позов задоволено.

Вказане судове рішення оскаржив відповідач.

При розгляді справи в апеляційному порядку позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про залишення його позову без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року апеляційну скаргу Відділення задоволено частково, рішення міськрайонного суду скасовано, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 342 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про скасування рішення міськрайонного суду, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі поданої ним заяви і правомірно керувався ст. ст. 207, 310, 313 – 315 ЦПК України (1618-15) .

При розгляді зазначеної справи апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об’єктивно з’ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

За таких обставин постановлена в справі ухвала апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, у зв’язку із чим колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.